УКРАЇНА У НАСТУПНІ СТО РОКІВ. ПОЛІТИЧНИЙ УСТРІЙ

Олександр Александрович, Цензор.нет, листопад 2022

 

ПОЛІТИЧНИЙ УСТРІЙ

 

Слід бути дуже обережним у виборі термінології, бо існує безліч класифікацій так званого соціо-політичного ладу, суспільно-політичного устрою, політико-економічних систем, соціяльно-економічних систем, державного устрою, які між собою дуже різняться і збивають з пантелику. Наприклад, та типологія, до якої ми звикли – первісно-общинний лад, рабовласництво, феодалізм, капіталізм і комунізм – існує виключно на сторінках Карла Маркса і його послідовників. Вона ігнорує десятки відтінків поміж ними, максимум додаючи розмежування між республіками і монархіями. 
 

В сучасній західній політології існує один поділ на первісне стадо, плем’я, вождівство і державу, інший поділ на демократії, тоталітарні й авторитарні системи, третій поділ на капіталізм, соціялізм і змішані системи, ще один поділ на унітарні, федеративні і конфедеративні держави. Тобто, на відміну від глобального гомогенного ринку, який прагне уніфікувати всіх і вся, палітра політичних систем у світі дуже розмаїта. Єдине, що гаряче об’єднує всі держави – це їхнє переконання і твердження, що вони всі демократії; навіть найжорстокіші диктатори і режими таким чином собі лестять, задурюючи голови своєму населенню й прагнучи престижу на міжнародній арені.

 

Так чи інакше, у цьому політологічному вінеґреті у нас немає потреби повертатися в печерну добу, натомість окреслимо декілька сталих схем, які домінують у сучасному світі.

 

Умовний колективний Захід формує свої політичні надбудови як поєднання механізмів стримувань і противаг. Його домінантна культура компромісів не дозволяє жодній суспільній групі отримати цілковиту перевагу, коли переможець забирає все. В результаті всі учасники політичного процесу залишаються трішки невдоволеними, зате мають гарантоване й тривале політичне життя. Крім того, така збалансована система сприяє формуванню суспільної злагоди, солідарности, соціяльної справедливости.

 

В авторитарних і тоталітарних режимах все з точністю до навпаки, коли відхід від влади може означати не тільки політичну, але й іноді фізичну смерть. Тому така влада є абсолютизованою й абсолютною. У цьому сенсі влада сталіна була схожою на повноваження монарха, а політбюро кпрс мало відрізнялося від феодалізму.

 

В сучасній Україні політична система ближча до західного типу, тоді як у московії вона є виражено ординською.

 

Попри безперечні переваги класичних західних демократій, вони мають декілька серйозних вад.

 

По-перше, принцип компромісу хоча й непогано працює всередині країни у стосунках між різними верствами населення, але політики часто виносять його назовні у міжнародні відносини, приводячи в абсолют. Одвічне прагнення знайти правду посередині насправді призводить до викривлення істини і наруги над справедливістю, зокрема коли йдеться про агресора і жертву. Українці відчули це на власному гіркому досвіді.

 

По-друге, диктатура однієї більшости як суть демократії іноді непомітно, але цілком свідомо підмінюється диктатурою багатьох меншостей. Це особливо яскраво проявляється, коли йдеться про захист прав національних меншин та инших нібито малозахищених груп, які вимагають для себе ще більше прав, ніж у більшості, що й викликає справедливе обурення у цієї більшости. Щоб не ходити далеко за прикладами, згадаймо домінантне становище російськомовної меншости над українськомовною більшістю в Україні ще якийсь десяток років тому. До речі, один із активних методів роботи спецслужб срср та рф якраз і полягає в тому, щоби через пропаганду та инші інформаційно-психологічні операції сприяти подрібненню демократичних суспільств на велику кількість "гуртків за інтересами" - окультних сект, сексуальних меншин, галузевих профспілок тощо, стравлювати їх поміж собою і таким чином деморалізувати громаду і народ.

По-третє, західні політики помилково вважають, що їхні демократичні принципи слід застосовувати і в діялозі з недемократичними державами, тобто хворіють на синдром виховательки дитячого садка. Ми бачимо, до чого це призводить, зокрема, у відносинах з імперською росією чи тоталітарним Китаєм. Причому Захід бідкається, що в нього нічого не виходить, через це ставить під сумнів демократичні цінності і терзається своїм безсиллям і занепадом. Замість того, щоб жорстко покарати порушника у зовсім не демократичний спосіб, якщо потрібно – то і зброєю, бо тільки так воно доходить, а після цього спокійно повернутися до своїх домашніх демократичних клопотів.

 

Ще одна закономірність прозирає в тому, як так звані розвинені держави ставляться до так званих нерозвинених. Перші нерідко заохочують відсталість і корумпованість других з метою продовження політики неоколоніялізму, тільки вже иншими способами. Те, що західні уряди суворо забороняють всередині власних країн, вони негласно заохочують або потурають за кордоном, зокрема через транснаціональні корпорації, оскільки це забезпечує їм сталий притік фінансів чи природних ресурсів. Тобто ми вкотре пересвідчуємося, як економіка екстрактивного капіталізму морально псує політиків, руйнуючи не лише міжнародні відносини, але й суспільний лад і гармонію всередині потерпілих неоколонізованих країн.

 

Прогнозуємо, що ті демократії, котрі запровадять екологічно-соціяльну економіку, зможуть відносно безболісно пройти вікові випробування, зберігши і свій нинішній демократичний устрій. Якщо ж жадібність візьме гору, тоді в таких країнах буде посилюватися внутрішня поляризація суспільства, що зрештою загрожуватиме й їхньому існуванню.

 

Припускаємо, що на якомусь етапі справжні демократії почнуть відмовлятися від монархічно-конституційного ладу, бо утримання королівських домів на кошти платників податків стане вельми непопулярним.

 

Загалом, як ми далі побачимо в розділі про геополітику, сто років віднині людство зустріне ще з різними політичними системами, бо воно не настільки скоротиться кількісно, щоби виникла потреба їх уніфікувати. Тобто одвічна боротьба умовних демократій проти умовних сатрапів не закінчиться.

***
 

ЗМІСТ

 

Передмова

 

Вступ

 

Частина І - Світ

 

Екзистенційні виклики людству

Зміни клімату

Надужиток і Нестача

Наука і Псевдонаука

Енергія, Матерія і Ентропія

Економіка і Гроші

Технології

Сільське господарство

Харчування

Здоров’я

Політичний устрій

Право

Релігія

Засоби Масової Інформації

Геополітика

 

Частина ІІ – Україна

 

Історія

Мова

Війна

Сучасність і Майбутнє – Інтегрована Картина

 

Частина ІІІ - Прогнози

 

До 2030 року

2030-2050

2050-2070

2070-2100

2100-

 

Професійно про майбутнє

В КОШИКУ
Товарів
на суму 0 грн.
Переглянути
КОШИК
0 товарів

НАШІ ЗАЦІКАВЛЕННЯ:
поза сферою Дайсона

СУМА ЗНАНЬ ТА ТЕХНОЛОГІЙ
Доктор Немо, Radio Lemberg Пітер Тіль (Peter Андреас Тіль, нім. Peter Andreas Thiel; нар. у 1967 році, Франкфурт) — американський бізнесмен німецького походження, інвестор і керуючий хедж-фондами. I. Вечірка вже пройшла Історія твориться людьми, покоління за поколінням. Ми всі народжуємося в певний час в визначеному культурному середовищі. Це культурне оточення можна порівняти з розмовою за вечерею; більшість людей говорить спокійно, хтось сердито, дехто голосно, поодинокі пошепки. В міру своїх спосібностей ми вслухаємося, намагаючись зрозуміти, про що говорять. Від чого люди щасливі чи засмучені? Інколи зрозуміти доволі важко. Візьмемо кого-небудь, хто народився в кінці 1960-их. З точки зору культури - час був бурхливий. Але дитина, до кінця 60-их, незважаючи на те, що прожила все це, по суті пропустила всі суперечки про громадянські права, В'єтнам, і не могла мати точного уявлення про США того часу. Дитині, яку часто відсилали з-за столу до спання, пізніше було б важко зрозуміти, про що ходилося в тих бесідах. Є пряма аналогія між культурним пожвавленням 60-х і бурхливим розвитком технологій 90-х. Сьогоднішні студенти і випускники, подібно дитині 1969 р можливо, були занадто молоді, щоб внутрішньо відчути те, що відбувалося в 1999 р. Щоб не бути диваком в розмові за вечерею, щоб бути в змозі думати і говорити про бізнес і стартапи сьогодні - ми повинні зануритися назад в історію 90-их. Сумніваюся, що можна зрозуміти стартапи, не знаючи, скажімо, про Webvan або талісмани Pets.com. Історія - дивна штука, вона часто відрізняється від того, що думають про неї люди, дійсно її переживші. Навіть бізнесмени 90-их могли б мати труднощі, зводячи воєдино події того десятиліття. Зараз, озираючись назад, важко зрозуміти, чому все сталося саме так, а не інакше. Безперечно лише те, що саме події 90-х формують поточний ландшафт, тому необхідно витягти з них максимум. #читати
Доктор Немо, Radio Lemberg Пітер Тіль (Peter Андреас Тіль, нім. Peter Andreas Thiel; нар. у 1967 році, Франкфурт) — американський бізнесмен німецького походження, інвестор і керуючий хедж-фондами. ЛЕКЦІЯ 3: СИСТЕМИ ЦІННОСТЕЙ Багато в чому історія 90-х - це історія поширених помилок в розумінні того, що таке цінність. Поняття «цінності» перейшло в психосоціальну площину, цінним оголошувалося те, що люди вважали саме таким. Щоб відійти від цієї стадної помилки минулого десятиліття, ми повинні докласти зусиль і з'ясувати, чи можливо визначити об'єктивну цінність бізнесу, і якщо так, то як це зробити. Якщо ми повернемося до міркувань з першої лекції, то зауважимо, що є ряд питань, які можуть наштовхнути нас на уявлення про цінності. Ці питання сильно персоніфіковані. Наприклад: Що Я можу зробити? Що з цього МЕНІ здається цінним? Що НЕ РОБЛЯТЬ ІНШІ? Якщо брати за основу глобалізацію і технології, як дві основні осі координат 21-го століття, то всі зазначені питання можна синтезувати в одне високорівневе питання: які компанії, цінність яких очевидна, ще ніхто не заснував? Дещо інший погляд на технології - перехід від 0 до 1, якщо повернутися до нашої колишньої термінології - можна отримати з фінансової та економічної точок зору. Ця точка зору може також пролити світло на поняття «цінності», розглянемо її зараз більш детально. (DN нещодавно в Китаї заборонили рекламу золота, коштовностей, картин та нерухомості як хибних життєвих цінностей :) #читати
Передбачення майбутнього в усіх релігіях вважається посяганням на промисел Творця, і нібито люди мали таку опцію, включно з точним знанням свого життя та долі. Забрано це чи є можливість розвинути дар передбачення як нормальну здатність в Homo Sapientis— невідомо, тому прогнозування майбутнього завжди цікавитиме й вабитиме невідомими горизонтами та перспективами. Наводжу огляд кількох гуру цієї справи, а разом з цим і їхніх прогнозів. Інша справа, що свіжий погляд на старі речі бажаний. Сам технопрогноз справа добра, базується на аналітиці та здоровому глузді, а от перебачити, як ці технології покращать чи погіршать екологію, довкілля, життя — доволі складно, як і все, що випробовується часом та практикою. За Лемом, спочатку треба придумати термін, а вже потім проходить його матеріалізація. От наприклад слово ІНТЕРНЕТ точно потребує нового змістовного терміну, оскільки втратило описову суть процесів (ну яке ж це міжмережеве з’єднання), по факту це вже ГЛОБАЛНЕТ. Так само і з сонячною енергією — поки що ми можемо лише накопичувати електричну енергію, індуковану сонячними променями, а от коли дійсно сонячна енергія буде в вигляді якоїсь субстанції типу холодної сонячної плазми, тоді й назва буде правильною... Не так вже й багато професійних мрійників та конструкторів майбутнього. Маск бачить людей, які колонізують Марс, зосередивши зусилля на техзасобах досягнення цього, навіть його червоний роадстер літатиме навколо планет сонячної системи, маючи на борту голографічні архіви основних досягнень земної цивілізації, Курцвейл більше говорить про удосконалення людей та перетворення їх у суперкіборгів, які матимуть змогу змінювати свою форму та неминучу сингулярність, Дейв Еванс говорить про жадану та фантастичну для нас телепортацію, Мічіо Кайку веде ретельний хронометраж наукових відкрить та напрямів які з цим відкриваються. Водночас всі футурологи сходяться на думці, що створення Штучного інтелекту є неминучим, з новим набором загроз і винахід на порядки перевершить свого творця. А ще всі вони переконані: щоб вижити, нам доведеться удосконалюватись – не лише друкувати собі органи на 3D-принтері, а й ставати кращими та сильнішими завдяки чіпам, які стимулюватимуть роботу мозку чи нанороботам. #читати