УКРАЇНА У НАСТУПНІ СТО РОКІВ. ХАРЧУВАННЯ І ЇЖА ЯК ЛІКИ

Олександр Александрович, Цензор.нет, жовтень 2022

ХАРЧУВАННЯ

Тема харчування вельми докладно розкрита в окремому матеріялі нижче, який уклінно прошу уважно прочитати. Бо сáме неправильне харчування приблизно за останні сто років призводить до поступового хиріння й виродження людини. Перед тим, як ви звернетеся до того тексту, нижче подаються декілька найголовніших узагальнених тез, які допоможуть ліпше розібратися в темі.

Людина від самого початку свого існування розвивалася як омнівор, тобто всеїдна істота. Враховуючи, що наша еволюція триває вже принаймні 250-300 тисяч років, дещо спантеличують пропозиції сучасних різноманітних дієт, які зациклюються на чомусь одному, наприклад радять стати веганом або навпаки їсти переважно м’ясо.

Розкрию вам велику таємницю – їсти можна все! Але за однієї умови – оце все мусить бути правильно вирощене або відгодоване, а також правильно збережене і приготоване.

Правильно вирощене – це так, аби мікрофлора у вашому кишківнику і на вашому городі була однакова і вам корисна. Це не красива метафора, так воно є і повинно бути, якщо виробництво ведеться органічно. Важко повірити, але в дохімічні часи, коли селянин у полі з необережності проколював собі вилами стопу, найліпшим підручним антисептиком була земля. Це не жарт. Замазав нею, замотав онучею і працює далі. Тому що в органічному ґрунті на присадибній ділянці і в травному тракті людини, яка харчується з цієї ділянки, живуть одні й ті самі мікроби, які нам корисні і потрібні, бо ми так еволюціонували. Спробуйте провернути подібний антисептичний експеримент сьогодні на затруєному хімікатами полі – вам треба буде негайно викликати швидку допомогу, щоб уникнути зараження правцем або гангрени.

Правильно відгодоване – це коли свійська тварина годується переважно так, як вона годувалася, коли була дикою. Корови, кози, вівці – виключно травою і сіном (козам можна ще молоді пагони кущів і дерев). Птиця – комахами, хробаками, дрібними гризунами, травою і зерном, творогом. Свині – жолудями, щирицею, картоплею, висівками. Для білосніжності сала можна додавати сироватку. Всі домашні тварини повинні гуляти на відкритому просторі, частково шукаючи собі поживу самостійно.

У зв’язку з цим нещодавній класичний приклад дезинформації населення – це останні американські й европейські дослідження про буцімто шкоду червоного м’яса, бо воно, мовляв, може призвести до раку товстого кишківника. У цих дослідженнях йдеться про сиру або заморожену яловичину, баранину, козлятину і свинину, а також готові продукти з неї, тобто ковбаси, шинки і т.і. Причому характерно, що в осіб, які споживали оброблене м’ясо, ризик цього захворювання значно підвищувався. Але ніде ні слова не сказано про те, від яких особин брали зразки м’яса, тобто чим цих тварин щодня годують. Тим часом инше дослідження на замовлення Всесвітньої Організації Охорони Здоров’я показало таку залежність тільки для обробленого м’яса і відсутність будь-якої шкоди від необробленого. Як можна інтерпретувати ці дослідження? Вірогідно, що шкóда є не від червоного м’яса як такого, шкóда – від консервантів у готових продуктах, або ж від гормонів, антибіотиків і видозмінених білків у сирому м’ясі промислово відгодованих і тому хворих тварин.

Так само, рибу варто їсти тільки дику, тобто виловлену в морі або прісноводних водоймах. Дрібна дика тюлька чи оселедці набагато цінніші й багатші на Омега-3, вітаміни А і Д, цинк, магній, селен, ніж хімічно вирощені лосось або форель.

Правильно збережене – це заморожене, висушене або ферментоване (сиров’ялене, солене, квашене, кисломолочне, немариноване). Із консервантів використовуються сіль, перець та инші спеції, не цукор і не оцет і без жодних хімічних додатків. Фрукти консервуються без рафінованих підсолоджувачів, для цього вони повинні зриватися добре спілими.

Останнє правило чинне і для приготування їжі, тобто без хімії, а соуси готуються вдома з природних інгредієнтів.

Ось і все. Нічого складного. Просто їжте справжню їжу.

Ще один важливий момент, який недостатньо висвітлений в додатковій статті. Харчова індустрія привчила нас панічно рахувати калорії. Ми боїмося переїсти і набрати зайву вагу. Для виробників продуктів харчування це дуже зручна єзуїтська позиція: мовляв, ви багато їсте і мало рухаєтеся, тому ви самі винні у своєму ожирінні чи діабеті. Науково доведено, що це, м’яко кажучи, неправда. За схибленою логікою прибічників калорієвмісної теорії: склянка горілки, пляшка Кока-Коли чи кусень масла з однаковою кількістю калорій є однаково поживними і взаємозамінними. За цією ж логікою, якщо ви з’їли один бургер, то щоби зігнати спожиті з ним калорії, вам треба 8 годин безперервно крутити педалі гірського велосипеда (це правда). Однак аж ніяк не калорійна кількість, а поживна якість нашої їжі визначає стан нашого здоров’я і нашого імунітету. Це не фізичний параметр кількости, це певні біохімічні реакції. Людський організм зовсім инакше перетравлює масло, ніж горілку або Кока-Колу, і калорії тут взагалі ні до чого.

Для формування живих організмів використовуються 50 з хвостиком елементів з періодичної таблиці, з яких близько 40 є життєво необхідними. Причому вони мусять бути присутніми в їжі не лише в необхідній кількості, але й у певній формі, концентрації і пропорції. Не тільки азот, калій, натрій чи фосфор, які містяться в добривах. Але й природні, а не додані вітаміни, мікроелементи, ензими. Останніх якраз і бракує в хімічних харчах.

Відтак, це неправда, що людству не вистачає їжі. Приблизно третина всієї виготовленої у світі їжі викидається. Правда в тім, що ця їжа є або пустою, тобто непоживною (в кращому випадку), або й часто шкідливою (в гіршому випадку). Переважна більшість населення планети страждає в буквальному медичному сенсі слова на неповноцінне харчування. Парадоксально, але при цьому ті самі люди можуть переїдати і мати ожиріння й діабет 2 типу. Вони переїдають якраз тому, що ніяк не можуть насититися тією хімічною непоживною їжею.

ЇЖА ЯК ЛІКИ

Одним із надійних засобів запобігання багатьом захворюванням є міцний індивідуальний імунітет. На його формування впливають три основні фактори: спадковість, стан довкілля і спосіб життя.

Останній, у свою чергу, включає повсякденні звички: шкідливі - паління, алкоголь, наркотики; або корисні - рухливість; а також харчування. Зі спадковістю, довкіллям і звичками більш-менш зрозуміло. А от з харчуванням - скільки людей, стільки й думок.

Якщо набрати у гуглі фразу "правильне харчування", отримаєте величезну кількість діяметрально протилежних порад: тут зустрінете вегетаріянство або веганство, кетогенічну дієту, середземноморську дієту, французький феномен, сироїдство, періодичний піст і голодування, незмішування білків з вуглеводами, сокотерапію, харчові й вітамінні добавки і ще багато чого иншого. Реклама харчової індустрії щодня бомбардує нас комерційними продуктами з антиоксидантами, омега-3 амінокислотами, вітамінами та ензимами, від чого голова йде обертом, і людина вже просто не знає, кого слухати і чим харчуватися для підтримки оптимального здоров’я.

У зв’язку з цим на особливу увагу заслуговує наукова праця канадського стоматолога і дієтолога Вестона Прайса "Харчування і Фізична Дегенерація: Порівняння Примітивних і Сучасної Дієт та Їхні Наслідки", який ще в 1930-х роках досліджував тубільців та инших мешканців малоприступних територій на предмет залежности якости їхніх зубів і ясен і загального стану здоров’я від уживаних ними продуктів харчування. Пам’ятаючи популярний вислів німецького філософа Л.Фоєрбаха "Людина є те, що вона їсть", не важко збагнути цю пряму залежність. Зрештою, клітини всіх наших органів постійно оновлюються – котрісь швидше, инші довше – а, отже, вони мусять звідкілясь брати свій "будівельний матеріял", вочевидь із їжі.

Доктор Прайс дослідив мешканців ізольованого швейцарського села Льоченталь, шотландських ґелів на Гебридських островах, ескімосів Північної Америки, індіянців Південної Америки, тубільців Меланезії й Полінезії, племена Східної Африки, аборигенів Австралії і Нової Зеландії.

Три основні висновки Вестона Прайса:

Всі оглянуті особи мали чудове стоматологічне здоров’я: широкі щелепи і вилиці, рівні міцні білі зуби, здорові ясна, а також відмінне загальне здоров’я. В них могли бути вибиті зуби, переломи, вивихи чи порізи внаслідок травм, траплялися епідемії важких інфекцій, які впливали на смертність новонароджених або літніх осіб, але не було взагалі жодних хронічних захворювань (як то серцево-судинні, шлунково-травного тракту, діябет, рак, психічні і т.і.). Представники цих локалізованих етнічних груп відзначалися фізичною спритністю, швидкою розумовою реакцією, кмітливістю, міцними соціяльними зв’язками і життєрадісністю.

Всі піддослідні їли абсолютно різну місцеву їжу, яка на перший погляд виглядає одноманітною у кожному конкретному випадку. Наприклад, типовим щоденним харчем швейцарських селян був житній хліб на природній заквасці, твердий сир, масло, сире молоко, зовсім мало овочів і фруктів, які погано росли на високогір’ї. Шотландські ґели жили переважно з риби і морепродуктів, вівса та ячменю. Ескімоси живилися диким лососем, жиром і органами морських ссавців, ікрою, водоростями, земляними горіхами, олениною, збирали журавлину і щавель. Тихоокеанці ласували морськими й прісноводними молюсками і рибою, в т.ч. в сирому виді, дичиною, тропічними фруктами, вживали кокосову олію, квасили корінь таро. Австралійські аборигени всередині континенту полювали на кенгуру і дрібніших ссавців, птахів і гризунів, використовували різні трави, насіння і горіхи. Індіянці Перу мали багатий раціон, включаючи як дари океяну, так і свійські й дикі місцеві тварини, а також картоплю, кукурудзу, бобові, злаки. Багато овочів вживали й африканські племена, зокрема кукурудзу, солодку картоплю, пшоно, а також банани, доповнюючи цей раціон молочними продуктами і сирою кров’ю від рогатої худоби, прісноводною рибою; деякі вживали різноманітних комах чи плазунів.

У тих же представників тих самих вищеназваних народів, які перебували на тогочасній "сучасній" дієті на основі рафінованих промислових продуктів, спостерігався геть поганий стан зубів і ясен (обширний карієс, пародонтит, деформація щелепи, криві зуби та ін.), а також різноманітні хронічні фізіологічні та психічні хвороби.

Як можна інтерпретувати ці висновки? Адже вищеперелічені традиційні дієти дуже різняться.

Висновки ясно свідчать про відсутність впливу генетичного фактору і прямий вплив харчування на стан дентального та загального здоров’я людини.

Ґрунтуючись на дослідженні канадського лікаря, його медичні й наукові послідовники, об’єднані нині у Фундації імені Вестона Прайса, використали частину його ж спостережень і рекомендацій й додали свої, сформувавши майже вичерпні переліки здорового і нездорового харчування. Однак йдеться не про конкретну страву чи дієту, а про загальні принципи, дотримуючись яких можна досягти як стоматологічного, так і загального фізіологічного та психічного здоров’я.

Характеристики традиційного харчування (на основі спостережень Вестона Прайса):

Харчування здорових неіндустріялізованих людей не містило рафінованої або денатуралізованої їжі або інгредієнтів, зокрема цукру або фруктозного сиропу; білого очищеного борошна; пастеризованого, збираного або маложирного молока; рафінованих рослинних олій та маргаринів; протеїнових порошків; синтетичних вітамінів; консервантів, загусників, підсилювачів смаку, штучних барвників та инших хімічних добавок.

Всі традиційні культури обов’язково вживали бодай якийсь один вид або декілька видів тваринної їжі: рибу і морепродукти; птицю; наземних і морських ссавців; яйця; молоко і молокопродукти; плазунів; комах. При цьому поїдалася вся тварина, а не лише її м’язова тканина, а найбільше цінувалися саме внутрішні органи, жир і кістки (навар). Тобто, доктор Прайс не знайшов жодної традиційної веганської культури.

Продукти харчування традиційних народів містили як мінімум в чотири рази більше мінералів і водорозчинних вітамінів (групи В і С) і в десять разів більше жиророзчинних вітамінів (А, D і К2), ніж продукти харчування із середньостатистичного магазину. (До речі, дослідження Каліфорнійського університету продемонструвало, що 52 їстівні бур’яни, які ростуть у цьому американському штаті, містять більше поживних речовин, ніж магазинні овочі.)

Всі традиційні культури піддавали частину своєї їжі термічній обробці, але частину тваринної їжі споживали і в сирому вигляді (кров, печінка, риба).

"Примітивні" дієти багаті на ензими і корисні бактерії, які утворюються внаслідок сквашування овочів, фруктів, напоїв, скисання молочних продуктів, сиров’ялення м’яса і риби.

Насіння, злаки і горіхи замочувалися, пророщувалися або ферментувалися задля нейтралізації так званих природних антинутрієнтів, зокрема інгібіторів ензимів, танінів і фітинової кислоти.

Сукупний вміст жирів при традиційному харчуванні варіювався між 30% і 80% всіх калорій, тобто доволі багато. При цьому лише 4% жирових калорій надходили за рахунок поліненасичених жирів (переважно рослинного походження, тобто олій). Натомість 96% жирових калорій поступало у вигляді насичених та мононенасичених жирів (переважно тваринного й іноді рослинного походження) і холестерину (виключно тваринного походження).

Традиційне харчування містило збалансовані частки жирних кислот омега-6 і омега-3.

Всі традиційні дієти включали кухонну сіль (хлорид натрію).

Всі традиційні культури використовували тваринні кістки для приготування бульйонів або холодців.

Традиційні народи зазвичай мали спеціальні "сакральні" делікатеси, якими годували вагітних жінок і малих дітей для підтримки здоров’я і нормального росту, серед яких риб’яча ікра; жовте масло від молока корови, яка поїла першу весняну траву; кров; мозок; сира печінка.

Принципи здорового харчування (сучасні рекомендації, акумульовані і сформульовані на основі праць і практики сотень науковців-медиків з Фундації Вестона Прайса):

Їжте нерафіновану натуральну їжу.

Їжте м’ясо, приготоване з сирого або замороженого стану. Яловичину, баранину, дичину, птицю, яйця їжте від тварин чи птахів, відгодованих травою на необробленій хімікатами паші або сіном (птахів можна годувати і зерном). Їжте річкову або морську дику рибу (не вирощену на аквафермах), риб’ячу ікру і молюски з незабруднених водойм. Вирощена риба не містить корисних омега-3 жирних кислот, тому що вони містяться не в самій рибі, а в планктоні, а рибу на фермах годують концентратами на основі злаків або порошкового протеїну.

Їжте жирні молочні продукти від худоби, яка годується на паші, бажано сирими або ферментованими (кислими), такі як сире молоко, жирний йогурт і кефір, жирне масло із заквашених бактеріальними культурами вершків, жирні сири на основі сирого (непастеризованого) молока, свіжі вершки і сметану.

Вживайте тваринні жири, такі як сало, смалець, лой, яєчні жовтки, вершки і масло без жодних обмежень. Навпаки, вони дуже корисні завдяки незамінному для доброго здоров’я холестерину і насиченим тваринним жирам.

Вживайте тільки традиційні нерафіновані рослинні олії холодного віджиму, зокрема соняшникову, оливкову, лляну, кокосову.

Періодично вживайте жир з печінки тріски (або риб’ячий жир), оскільки він містить оптимальну пропорцію жиророзчинних вітамінів А і D.

Їжте свіжі або термічно оброблені фрукти й овочі без обмежень в салатах, супах чи рагу, але вони повинні бути органічними (небризкані біоцидами і вирощені без хімічних добрив).

Вживайте органічні цільні злаки, бобові і горіхи, приготовані шляхом замочування, пророщування або сквашування з метою нейтралізації фітинової кислоти, інгібіторів ферментів та інших антинутрієнтів.

Включайте у свій раціон багаті на ензими квашені (не мариновані) овочі, фрукти, напої і соуси на їхній основі.

Готуйте домашні бульйони з кісток органічно вирощених тварин або з дикої риби та морепродуктів; використовуйте бульйони в супах, тушкуваннях, рагу, соусах.

Вживайте лише чисту воду для пиття і варки (джерельну, фільтровану).

Додавайте в їжу нерафіновану кухонну сіль, трави і спеції.

В помірних дозах використовуйте природні підсолоджувачі, такі як дикий мед, стевію, мелясу, коричневий цукор.

Вино і пиво пийте непастеризованими.

Готуйте їжу в посуді з чавуну, неіржавіючої сталі, скла або з якісним емалевим покриттям (не з алюмінію).

Загрози харчування (застереження від Фундації Вестона Прайса):

Не їжте комерційно оброблену їжу, таку як печиво, торти, крекери, готові запаковані обіди та инші напівфабрикати, солодкі газовані напої, готові соусові мікси і тощо.

Уникайте всі рафіновані підсолоджувачі, такі як білий цукор, декстрозу, мальтодекстрин, фруктозно-глюкозний сироп і всі фруктові соки (навіть стопроцентні і без доданого цукру). Пам’ятайте, що фруктоза "ховається" під 56-ма різними назвами на етикетках).

Не купуйте біле борошно й продукти з нього і білий рис.

Не вживайте жодних гідрогенізованих і частково гідрогенізованих жирів та олій (всі маргарини, спреди і подібне). Не вживайте промислові поліненасичені рафіновані деодоровані рослинні олії (соєва, кукурудзяна, соняшникова, рапсова та ін.). Маргарини містять трансжири, які шкодять здоров’ю і заборонені в ряді країн; в процесі виготовлення промислових олій використовується продукт нафтопереробки гексан та інші хімічні сполуки; також рослинні рафіновані олії, особливо коли піддані термічній обробці, сприяють утворенню в організмі шкідливих вільних радикалів. Споживання маргаринів і промислових олій з часом викликають рак, серцеві хвороби, дисфункцію імунної системи, безплідність, розумову відсталість, проблеми росту, остеопороз.

Всі випічки і все смаження треба робити на маслі, смальці, инших тваринних жирах або на мононенасичених нерафінованих оліях холодного віджиму (якісні оливкова, кокосова, пальмова).

Не практикуйте веганство. Рослинна їжа очищає організм, а тваринна його будує. Періодичний нетривалий піст може бути корисним. Але вже за декілька тижнів максимум місяців організм вимагатиме "будівельний матеріял". Якщо його не давати, організм починає "пожирати" власну м’язову тканину і кістки для того, щоб годувати серце і мозок. Тому вегани зазвичай страждають на анорексію. Тваринна їжа містить життєво необхідні поживні речовини, яких немає в рослинних продуктах, зокрема вітаміни А, D і К2, які розчиняються і засвоюються виключно в тваринних жирах і без яких не засвоюються протеїни. Вітамін К2 також відповідає за правильний розподіл кальцію і магнію в організмі; якщо його бракує, то кальцій вимивається з кісток й натомість осідає в м’язах і судинах, викликаючи остеопороз або атеросклероз.

Уникайте продуктів з протеїновими (кістковими, білковими) порошками, оскільки вони часто містять канцерогени, або ж в процесі подрібнення руйнується структура білків, що заважає їхньому нормальному засвоєнню. Також уникайте нежирного м’яса, птицю без шкіри, знежирене молоко чи білкові омлети без жовтка. Кофактори (ензими, мінерали, вітаміни) сприяють травленню білків і містяться у тваринних жирах, їх відсутність призводить до дефіциту поживних речовин.

Уникайте пастеризоване молоко; не вживайте ультрапастеризовані або гомогенізовані молочні продукти, маложирне молоко, знежирене молоко, сухе молоко або імітації молочних продуктів (соєве, мигдалеве молоко з додаванням рослинних олій і цукру або фруктозного сиропу). Поширена алергія на молочні продукти пов’язана з серйозним порушенням мікрофлори кишківника; вищенаведені продукти загострюють хвороби шлунково-кишкового тракту; натомість сире молоко або кисломолочні продукти від здорової тварини сприяють формуванню корисних бактерій, нормалізують мікрофлору і вкрай рідко викликають алергійні реакції.

Уникайте фабричні яйця, м’ясо, рибу. Уникайте копчене, м’ясні і ковбасні фабрикати. Промислово вирощена рогата худоба догодовується зерновими (кукурудзою, концентратами), що їй протипоказано природою і від чого вона хворіє і тому отримує антибіотики. Крім того, їй дають гормональні препарати для швидкого набору ваги. Ці ліки і добавки переходять в м’ясо тварин, яким ми харчуємося. Готові м’ясні вироби (шинки, ковбаси і т.д.) виробляються з додаванням шкідливих для здоров’я консервантів. Звідси з’явився міф про шкоду червоного м’яса: воно шкідливе через вищенаведені причини, а не тому, що воно саме по собі містить щось нездорове. Промислово вирощені кури годуються кістковим борошном, вони теж хворіють і отримують антибіотики, які переходять в м’ясо птиці і яйця. Нарешті, м’ясо вирощених неприродним шляхом тварин і риби містить так звані амінокислоти з розгалуженими бічними ланцюгами – лейцин, ізолейцин і валін, які викликають загрозливий для здоров’я метаболічний синдром.

Уникайте прогірклі насіння, горіхи і злаки, швидкодріжджове тісто, екструзивно виготовлені макаронні вироби та муслі, оскільки вони блокують всмоктування мінералів і викликають розлад мікрофлори.

Уникайте консервовані, бризкані (пестицидами, гербіцидами, фунгіцидами, інсектицидами), вощені та іонізовані фрукти та овочі. Деякі пестициди за своєю природою є різновидом антибіотиків, тому щоденне споживання бризканих продуктів веде до стерилізації травневої системи і, зрештою, смерти. Інсектициди є нейротоксинами; вони також вбивають бджіл та інших комах-запилювачів, без яких неможливе життя значної частини рослинного світу.

Не вживайте продукти з ГМО. Внаслідок генної модифікації утворюються сполуки, які наш організм "не впізнає" і не може перетравити, вони для нього виступають отрутою. ГМ рослини вирощують тому, що вони здатні витримувати гербіциди гліфосати, які, у свою чергу, завдають непоправної шкоди здоров’ю людини і заборонені в багатьох країнах. Крім того, використання ГМО веде до різкого скорочення біорозмаїття і до розорення дрібних фермерів.

Уникайте штучні харчові добавки (консерванти, емульгатори, стабілізатори, загусники, антиокисники, пропіонати, фосфати, барвники, підсилювачі смаку і багато інших; позначаються літерою Е і трьома цифрами). Особливо пильнуйте на глютамат натрію, гідролізований рослинний білок та аспартам, які є нейротоксинами.

Обмежуйте вживання дистильованого алкоголю і кофеїну.

Уникайте продукти з вмістом алюмінію, такі як комерційна сіль (додають силікат алюмінію, щоб не злипалася), розпушувачі для випічки та антациди. Не використовуйте алюмінієвий посуд для термічного приготування.

Не пийте фторовану воду протягом тривалого часу. Надлишок фтору чинить токсинну дію на ендокринну систему, мозок, серце, нирки, статеві органи.

Не їжте продукти з синтетичними (доданими) вітамінами.

Не користуйтеся мікрохвилевою пічкою. Її промені спотворюють структуру молекул їжі, передусім білків, перетворюючи їх у нові випадкові сполуки, які наш організм не здатний перетравити і якими він повільно отруюється.

Стисла характеристика окремих понять і явищ, які викликають найбільше запитань:

Мікрофлора або Мікробіота (Біом)

Ще на початку 20 століття вчені підтвердили наявність в малому і великому кишківнику людини колонії різноманітних мікроорганізмів. За кількістю клітин (не по масі) – їх 90%; на наше тіло припадає лише 10%. Тобто ми – оболонка для біому. Саме ці мікроорганізми перетравлюють нашу їжу. Без них людина не може жити. Тому їх не можна знищувати, зокрема антибіотиками, слід просто підтримувати оптимальний баланс корисних бактерій і патогенів; тоді перші контролюватимуть других. Здорове харчування (згідно вищенаведених принципів) сприяє підтриманню цього балансу, а нездорове веде до домінування патогенів. Зокрема, багато патогенів харчуються цукром та иншими рафінованими і денатуралізованими продуктами. Розлад мікробіоти веде до порушення текстури стінок кишківника: токсини як продукти метаболізму патогенів і погано перетравлена їжа всмоктуються крізь ці діряві стінки в кров і розносяться до всіх органів, викликаючи різноманітні хронічні хвороби. У цьому суть популярного вислову про те, що всі хвороби починаються у шлунку.

Клінічні лікарі вже довели пряму залежність майже всіх хронічних психічних захворювань і частини хронічних фізіологічних хвороб від неправильного харчування. Аутизм, епілепсія, діабет ІІ типу, ожиріння і т.д. вже виліковуються(!) на практиці переходом на здорове харчування, бо воно відновлює мікрофлору і загоює стінки кишківника. Без жодних медикаментозних чи хірургічних втручань. Протягом десятиліть наука мікробіологія і споріднена з нею дієтологія були непопулярними, тому що їхні методи не приносили таких надприбутків, які має сучасна класична медицина і харчова промисловість.

Цукор

Рафінований цукор – це молекула сахарози, яка складається на 50% з глюкози і 50% з фруктози. Американський вчений, лікар-нейрохірург, дитячий ендокринолог і дієтолог Роберт Ластіг детально описав процес метаболізму людиною молекули фруктози, який відбувається виключно в печінці. Він довів, що метаболізм фруктози в печінці майже аналогічний метаболізму алкоголю (за винятком прямої інтоксикації мозку), викликаючи з часом такі наслідки, як інсулінорезистентність, жирову хворобу печінки, підвищений артеріальний тиск, діабет, серцевосудинні захворювання, рак. Саме тому зараз пошесть подібних хвороб серед дітей, які не п’ють алкоголь, але їдять і п’ють солодке.

Хтось може заперечити, що людині необхідна глюкоза для вироблення внутрішньоклітинної енергії. Це правда. Але, по-перше, йдеться про фруктозу, а не про глюкозу. По-друге, різновиди глюкози містяться в инших продуктах, окрім цукру (в т.ч. у фруктах, в молочних і крохмальних продуктах); по-третє, наша печінка сама виробляє глюкозу в достатніх кількостях з инших сполук, тобто для підтримання оптимального рівня глюкози в крові нам не обов’язково потрібна так звана дієтична глюкоза, яка надходить з їжею. По-четверте, наші клітини, окрім глюкози, можуть постійно харчуватися і кетогенічними тілами, тобто тваринним жиром.

Рафінований цукор небезпечний ще тим, що він після свого очищення вже не містить тих мікроелементів і вітамінів, які необхідні для розщеплення молекули сахарози, зокрема магній, хром, цинк, вітаміни групи В. Звідкіля їх взяти? З вашого організму! Кожен раз, коли ви їсте цукор, ви вимиваєте з власного організму зазначені поживні речовини. У фруктах ці речовини природно пов’язані з молекулами глюкози чи фруктози, що дозволяє засвоювати її без шкоди, а наявність клітковини сповільнює засвоєння фруктози або й навіть виводить її з організму без засвоєння. Тому фрукти корисні, а фруктові соки – ні. Фруктові соки такі ж небезпечні, як і алкоголь або солодкогазовані напої: спробуйте за один присіст з’їсти 4 апельсини чи 5 яблук, але ж ви легко і швидко випиваєте склянку свіжовіджатого апельсинового чи яблучного соку, отримуючи потужний удар фруктозою по печінці.

Холестерин

Від 60 до 80% людського мозку, нервових клітин, щитовидної залози, лімфатичної системи, легень і практично 100% статевих гормонів та імунних клітин складаються з чистого холестерину. Вже лише цей факт змушує замислитись і піддати сумніву твердження про шкоду холестерину. Міт про шкоду холестерину і насичених тваринних жирів з’явився з "легкої руки" американського лікаря-шарлатана Енсель Кіза, який свавільно інтерпретував покраїнове дослідження про нібито залежність ожиріння, діабету і серцево-судинних захворювань від споживання цих жирів, викинувши великі шматки даних, які не узгоджувалися з його гіпотезою. Його підтримала індустрія з виробництва цукру, злаків та олій, і згодом під її тиском були ухвалені відповідні урядові рекомендації, які в цілому діють і донині. Проте сьогодні з’являються все нові дослідження, які демонструють збільшення тривалости життя у літніх людей саме з високим рівнем холестерину в крові, заперечують різницю між "добрим" і "поганим" холестерином (тобто він весь благотворний) і застерігають про серйозну шкоду від ліків статинів, які протягом десятиліть прописують для зниження рівня холестерину в крові. Варто пам’ятати, що описані доктором Прайсом традиційні культури щедро вживали холестеринові продукти і при цьому прекрасно себе почували.

Метаболічний синдром

Метаболічний синдром (МС) – це перевантаження мітохондрій, тобто наших "фабрик енергії" у всіх без винятку клітинах, трансгліцеридами, цитратами, сечовою кислотою та иншими продуктами переробки таких шкідливих речовин, як алкоголь, фруктоза, глюкоза (в надмірних дозах), трансжири та амінокислоти з розгалуженими бічними ланцюгами. Це явище супроводжується інсулінорезистентністю, тобто неспроможністю інсуліну розпихувати глюкозу по різних органах, через що він пакує її у жирові тканини: як підшкірні, так і ті, що обволікують внутрішні органи, передусім печінку. Тобто надмірні дози глюкози і вся без винятку фруктоза у продуктах нашого харчування перетворюються на нутряний жир у нас всередині. Наукою доведено, що МС є прямою причиною діабету, хвороб серця, жирової хвороби печінки і карієсу, а також асоціюється з раком і слабоумством.

Инший несприятливий наслідок метаболічного синдрому - прискорення процесу старіння через оксидацію всіх тканин організму.

Оксидація – це бомбардування клітин вільними радикалами (які теж утворюються внаслідок переробки вищезазначених шкідливих речовин); вона викликає повсюдний запальний процес. Функція холестерину і колагену полягає в тому, щоб ізольовувати й загоювати уражені ділянки, але якщо запалення не минає, то вільні радикали руйнують і їхні молекули. Якщо це відбувається, наприклад, всередині артерії, то цей спотворений холестерин і колаген замуровуються на внутрішній стінці судини продуктами запалення, зокрема солями кальцію. Тому холестерин звинуватили у виникненні атеросклерозу, адже ж його там в артерії знайшли (ага!): мовляв, ви з’їли жирне м’ясо, холестерин потрапив у кров, закупорив артерію і тому у вас стався серцевий напад. Це все одно що звинувачувати карету швидкої допомоги у вашій хворобі, адже вона вас везла в лікарню. Насправді ситуація така: ви роками їсте продукти, які викликають метаболічний синдром та інсулінорезистентність (алкоголь, цукри, маргарин, рафіновані олії, м’ясо промислово вирощених тварин чи риби); через це у вашому організмі виникає хронічний запальний процес, який ніколи повністю не минає і може відбуватися в будь-якому органі. Холестерин і колаген, які поспішають на допомогу, деформуються вільними радикалами і не можуть виконати свою загоювальну функцію, тому що запалення не припиняється, тому що ви продовжуєте їсти продукти, які його стимулюють… Перш ніж витирати воду, закрутіть кран!

Хронічний запальний процес з часом викликає хронічні фізіологічні або психічні захворювання. Коло замкнулося. Проблема полягає в тому, що ви себе вбиваєте повільно. Тому важко відслідкувати причинно-наслідкові зв’язки. Тому здається, що від однієї цукерки, побризканого пестицидами і вимоченого у хлорному розчині салатику з "корисною" рафінованою олійкою, нашпигованої нітратами і глютаматом натрію смачної ковбаски або склянки "дуже корисного" фруктового соку нічого не станеться. І справді. За один раз нічого не станеться. Але ж люди це тепер їдять роками і десятиліттями. І нові потомства стають все кволішими і часто безплідними. До 2030 року прогноз дітей з аутизмом в країнах англосаксонського світу прогнозується на рівні кожен другий (!!).

Причини існування нездорового харчування

Після першої і другої світової війн залишилися великі невикористані запаси хімічної зброї. Підприємливі люди вирішили запустити їх в сільське господарство, харчову промисловість і медицину. Так виникли так звані засоби хімічного захисту рослин (а по суті – отрути), неорганічні добрива, хімічні добавки в їжу, розцвіла фармакологія й онкологія. Паралельно ці бізнеси щедро фінансували університети і лобіювали уряди. Так поступово сформувався цей багатоголовий монстр, корупція в якому зашкалює навіть за українськими мірками.

Другою важливою віхою у поширенні нездорового харчування стала політика міністра сільського господарства США Ерла Батца в першій половині 1970-х років, який активно посприяв розвитку монокультур, агрохолдингів та індустрії фастфуду, оскільки тогочасний президент Ніксон з політичних міркувань вимагав максимальної дешевизни продуктів харчування.

Відтак не дивно, що ті способи харчування, котрі доведені багатолітньою практикою як такі, що сприяють формуванню міцного здоров"я (тобто дієти традиційних народів), суперечать офіційним урядовим рекомендаціям. Спонсорована бізнесом псевдонаука, замість того, щоб зосередитися на дослідженні цих здорових способів харчування, на поясненні причин цього благотворного впливу, натомість докладає максимум зусиль для заперечення і дискредитації натуральних способів харчування. Але ж якщо практика спростовує теорію, значить щось не так із теорією, а не з практикою. Пам’ятаймо незаперечний факт: індустріялізований світ вже близько 100 років харчується за дієтологічними правилами, строго прописаними "наукою", але при цьому стає все хворобливішим. Чому так відбувається? Тому що подібні наукові дослідження теж переважно фінансуються харчовою або медичною індустріями, які керуються мотивами собівартості і прибутку й аж ніяк не нашого здоров"я. Ця багатомільярдна індустрія вже десятиліттями "заточена" на спущену згори харчову піраміду. Вона задіює потужну медійну кампанію, щоб заплутати, залякати, індоктринувати населення.

Показовим є приклад ґрунтовного 15-річного дослідження впливу споживання солодких газованих напоїв на зростання випадків ожиріння й діабету. З 60 досліджень 26 були профінансовані цукровою промисловістю і жоден з них не підтвердив такого впливу. Натомість 34 дослідження фінансувалися з незалежних джерел, і 33 з них підвердили прямий зв"язок між споживанням цукромістких продуктів і вказаними хворобами.

Поради, як забезпечити здорове харчування в сучасних умовах, особливо в містах:

Шалений темп урбанізованого життя, нестача коштів і, відповідно, змушеність купувати дешевше, серйозно ускладнює наші зусилля налагодити систему здорового харчування для наших родин. Може здатися, що середньостатистичний супермаркет містить багату палітру тисяч різноманітних продуктів. Однак недавнє дослідження американського Інституту відповідального харчування виявило, що 77% (!) всіх продуктів у традиційному супермаркеті містять доданий цукор, а якщо додати сюди сою, кукурудзу і пшеницю, то ці складники визначають ледь не все магазинне "меню". Ось таке розмаїття…

Менше з тим, здорове харчування можливе, якщо керуватися декількома не вельми складними правилами:

Завжди читайте інгредієнти на упаковках. Здорові продукти, як правило, складаються з одного або мінімальної кількости складників. Якщо ви бачите перед собою таблицю Мєндєлєєва, покладіть назад на полицю. Наприклад, у м’ясному відділі ви знайшли тільки одну ковбасу з трьох десятків, на якій написано: свиняче м’ясо, свинячий жир, сіль, спеції (звісно, треба бути впевненим, що виробник не бреше). Купуйте тільки цю ковбасу. Якщо так робитимуть всі покупці в даному магазині, за деякий час на полицю викладатимуть тільки цю ковбасу, або инші виробники теж перейдуть на здорові інгредієнти. Якщо ви хочете придбати чіпси, шукайте продукт, в якому міститься виключно картопля/кукурудза, олія, сіль і спеції. Якщо бажаєте морозиво, купляйте лише те, котре містить виключно свіжі вершки, свіжі яєчні жовтки і природний підсолоджувач (або вже нехай буде той злощасний цукор, головне не зловживати). Якщо не можете без майонезу – беріть той, що містить олію, яєчні жовтки, гірчицю, лимонну кислоту, сіль і спеції (а не метабісульфіт натрію, сорбат калію, камідь гуарову чи ксантанову, цукор та букет ароматизаторів). Якщо бажаєте томатну пасту чи кетчуп, то беріть ті, що містять лише помідори і сіль (а не цукор, яблучне пюре, крохмаль, олію, антиокислювачі, загусники чи глютамат натрію). І так далі… Чим більше людей будуть так поводитися, тим більше шансів, що з часом супермаркети будуть змушені перейти на здоровіші продукти. Попит визначатиме пропозицію. Особливо звертаюся до молоді, яку часто наймають супермаркети для реклами в залі магазину різноманітних продуктів. Зрозуміло, що іноді це – єдина можливість підзаробити, але ті гривні не варті того, щоб популяризувати те, що вас вбиває.

Цікавтеся сертифікованими органічними виробниками України. На жаль, їх не так багато, але вони є (за даними Мінекономіки, станом на 2020 рік їх було зареєстровано понад 300). Умовно кажучи, на всю країну є тільки одна компанія, яка виробляє органічну молочку, чи крупи, чи м’ясні вироби, чи фрукти, і її продукція лежить на полицях вашого супермаркету. Купуйте цей тип товару тільки від цього виробника. Голосуйте гаманцем.

Овочі і фрукти купляйте, по можливості, теж органічними. Якщо "органічного" відділу в магазині немає або там ці продукти занадто дорогі, знайдіть на місцевому ринку фермерів, які не використовують хімікати; приїдьте до них у село, щоб перевірити, як вони вирощують. І беріть тільки в них. Те саме стосується молочних продуктів чи яєць. Навчіться відрізняти домашнє від промислового, на вигляд і смак. Запитуйте, чим годують тварин. Знайти таких органічних постачальників – справа вельми важка, але иншого виходу немає.

Важливий контраргумент для тих, хто вважає органічну продукцію занадто дорогою:органічні продукти містять набагато більшу кількість вітамінів, ензимів, та инших кофакторів і поживних речовин, які сприяють повнішому засвоєнню макронутрієнтів (білків, вуглеводів і жирів), тому після споживання органічної їжі ситість зберігається набагато довше. Одна з причин переїдання фастфудом якраз і полягає в тому, що людина ніяк не може наїстися; її організм справді голодує, бо не отримує достатньої кількости поживних речовин з начебто великої купи макронутрієнтів. Тому не факт, що органіка нам обов’язково обходиться дорожче. Ліпше використати на тиждень пачку масла, ніж три пачки маргарину за ту ж ціну. Вже не кажучи про витрати на медицину для лікування хронічних хвороб через погане харчування. Золотими стануть для нас ці "дешеві" неорганічні продукти.

Ті з вас, хто бажає долучитися до процесу деурбанізації, переселяйтеся в село і відкрийте власне органічне господарство.

Займайтеся самоосвітою, цікавтеся, як харчуються люди в инших країнах Європи. До речі, саме в країнах ЄС одні з найвищих стандартів екології, якість ґрунтів і питної води, а також якість і безпека харчових продуктів. А частку землеугідь під органічну продукцію планується довести від нинішніх 8% до 25% в 2030 р. (В Україні ця частка навіть не дотягує до 1%, а загальна площа під "органіку" поступається площі аналогічних угідь, наприклад, у Чеській Республіці (488,5 тис. га у них порівняно з 381,1 тис. га у нас). Добра новина, що Україна вийшла на перше місце серед постачальників органічними продуктами до країн ЄС. Але їхній асортимент переважно обмежується медом, зерном і олією. Простір для розширення – велетенський.

Отже, підсумовуючи, ще раз запитаємо: то яка ж дієта найліпша? Якщо ви заплуталися в принципах і наукових термінах, ось вам максимально спрощена відповідь: їжте справжню їжу; не звертайте увагу на харчову рекламу і маркетинг.

Органічно вирощена їжа може і повинна стати нашим головним харчем, головним експортним товаром і головним брендом України, зміцнюючи індивідуальне і колективне здоров’я нації.

***

ЗМІСТ

Передмова

Вступ

Частина І - Світ

Екзистенційні виклики людству

Зміни клімату

Надужиток і Нестача

Наука і Псевдонаука

Енергія, Матерія і Ентропія

Економіка і Гроші

Технології

Сільське господарство

Засоби Масової Інформації

Частина ІІ – Україна

Сучасність і Майбутнє – Інтегрована Картина

Частина ІІІ - Прогнози

2100-

Професійно про майбутнє

КОШИК

0 товарів

НАШІ ЗАЦІКАВЛЕННЯ:
поза сферою Дайсона

С У М А ЗНАНЬ ТА ТЕХНОЛОГІЙ

Прісна вода – це поширена в природі вода, яка міститься на земній поверхні у вигляді льодовикових щитів, льодовикових шапок, льодовиків, айсбергів, боліт, ставків, озер, річок та струмків, а також під землею – підземні води у водоносних шарах та підземні течії. Але 97% усієї води на планеті Земля є солоною і не може споживатися безпосередньо. #читати

Джеймс Брейнер, Spanish Journalism Society Тези виступу професора з Унівеситету Наварри на міжнародній конференції в Малазі, про новітні тенденції світової журналістики. 1. Видавці новин звертаються до користувачів і перестають розглядати рекламодавців та інвесторів як основне джерело фінансування. Бізнес-модель, при якій фінансування медіа приходить від рекламодавців, віджила свій вік і майже мертва. Автоматична купівля і продаж реклами контролюється монополіями Google і Facebook, що мають кращий доступ до даних про аудиторію медіа, ніж самі ці видання. Видавці не можуть конкурувати з таким домінуванням програмування і таргетингової реклами. Прийшов час спалити кораблі і не озиратися назад. 2. Серед потоків низькоякісного контенту, дезінформації, клікбейта і фейкових новин вартість новинних організації буде залежати від того, наскільки їй довіряє аудиторія. Новинним медіа необхідно зміцнювати довіру і організовувати безпосередню взаємодію з аудиторією, слухати аудиторію, дотримуватися принципів прозорості та відкрито ділитися інформацією про власників і інвесторів, інші джерела фінансування і про те, на що редакція витрачає отримані гроші. І - найголовніше - проводити журналістські розслідування, що сприяють підзвітності та змушують політиків і бізнесменів відповідати за свої слова і дії. #читати

Відомий двічі-лауреат Нобелівської премії з фізики Річард Фейнман усвідомив різницю між “знанням чогось” і “знанням назви чогось”, це й стало однією з головних причин його успіху. Головне у навчанні — не час, який ви виділяєте на нього, а спосіб. Фейнман прийшов до формули навчання, яка дозволила йому розуміти речі краще за інших. Ця формула отримала назву “метод Фейнмана”, і саме вона допомагає вивчати будь-який предмет глибше та швидше. Тема, предмет чи поняття, які б ви хотіли вивчити, не мають значення. Вчити фізику за Фейнманом це перш за все спосіб мислення та синтезу. "Метод Фейнмана" працює всюди, і дуже простий для виконання. Це не лише чудовий метод навчання, але й шлях до зовсім іншого способу мислення. Тож в чому полягає "метод Фейнмана"? Виявляється, потрібно зробити всього 4 простих кроки. #читати

Найпопулярніше

Ілюстрований Атлас Анатомії Людини