УКРАЇНА У НАСТУПНІ СТО РОКІВ. ПРОГНОЗ 2030-2050

Олександр Александрович, Цензор.нет, листопад 2022
 
ПРОГНОЗ 2030-2050 
 

У цей період вся увага світової спільноти буде максимально зосереджена на тому, щоби зупинити тренд катастрофічного глобального потепління. Вищезгадане "міряння прутнями" між Заходом і Китаєм про те, хто більше нагородить по світу інфраструктурних проєктів, а також нові чорні річки нафти й струмені газу з Близького Сходу перекреслять усі попередні кліматичні обіцянки. В ООН вже оголосили, що 1.5°С планета перетне в 2030 році, а 2°С в 2050. В Европі, зокрема в Україні, нагрівання землі й повітря відбуватиметься ще сильніше.

 

Північний океан влітку повністю втратить льодовий покрив. Серйозно розтане лід на поверхні Гренландії. Антарктида поки триматиметься. В Европі влітку сніжні верхівки збережуть тільки найвищі Альпи. 

 

Через це танення ще вище підійматиметься рівень світового океану, через що поступово, один за одним, підуть під воду низькі й малі океанські острови. Їхні нечисленні мешканці відносно безпроблемно знайдуть притулок на материках. Набагато складніше буде з затопленими мегаполісами на океанському узбережжі, особливо в дельтах великих рік. Ці події дадуть перший поштовх до деурбанізації в глобальному масштабі.

 

Середній Захід США, міжріччя Місісіпі і Місурі як найбільша у світі клоака стоків агрохімії стануть вже настільки депресивними, що майже вилюдніють; Каліфорнія та инші південно-західні штати страждатимуть на страшену посуху і надвисокі температури; Кремнієва долина як символ хайтеку масово емігрує до Канади й Европи.

 

Ближче до 2050 року почнеться війна Латинської Америки на чолі з Мексикою проти США за доступ до життєвого простору, в якій Вашингтон переможе.

 

Амазонські джунґлі переполовиняться. Життя в Південній Америці буде підтримуватися завдяки гірському масиву Анд з джерелами прісної води.

 

Африка в плані клімату буде дуже неоднорідною, але майже всюди нестерпною. Не виключено, що в цей період її лідери дійдуть спільного висновку й ухвалять рішення разом відмовитися від усіх зовнішніх боргів, а також повикидають зі своїх країн всі західні й китайські корпорації. А може, ті й самі підуть, зрозумівши, що більше нічим поживитися.

 

Американо-китайське змагання за те, чия демократія і політико-економічна система ліпша, триватиме приблизно два з половиною десятиліття і закінчиться одного погожого ранку, коли Китай спільно зі союзним Тайванем, обидвома Кореями, Монголією й Японією нападуть на тепер вже без’ядерну й беззахисну Російську Федерацію, яка до того часу з якогось непорозуміння ще залишатиметься цілісною і незайманою. Причому нападуть цілком відкрито і без жодних сантиментів. І будуть швидко просуватися чимдалі на Північ і Захід, поки десь на Уралі їх не перехоплять війська НАТО. Ось тоді жителі російського мордору на власній шкірі відчують ті невимовні звірства, які вони самі чинили на території України. Сибір і Далекий Схід постануть під загрозою майже цілковитого етнічного винищення й заселення народами-переможцями.

 

Тим часом Туреччина з Азербайджаном створять пантюркійський союз з режимами Центральної Азії, вийшовши на кордони Китаю.

 

Індія та Пакистан, скориставшись заклопотаністю китайців у Сибіру, несподівано об’єднають зусилля для захоплення центральноазійських гірських масивів з джерелами прісної води. Вони у цій війні переможуть, бо в них не буде иншого вибору, тоді як китайці все-таки отримають вагомий бонус в РФ.

 

В Україні кримський перешийок почне регулярно затоплюватися водами Сивашу; доведеться збудувати багатофункціональний міст для всіх видів транспорту, ЛЕП і подачі води на півострів. З’являться перші ознаки поступової втрати південного узбережжя.

 

В Карпатах сніг довго не триматиметься, натомість все частіше випадатимуть раптові і сильні дощі, що викликатиме постійні повені і паводки на Прикарпатті і Закарпатті. 

 

Повна відбудова України і її вихід на нову екологічно-соціяльну економічну модель з нейтральними викидами парникових газів і відсутністю економічного росту завершиться якраз десь до 2050 року. Бо поки в Америках, Африці й Азії відбуватимуться шалені події, Европа, на диво, матиме достатньо відносно спокійного часу для облаштування власного дому. 

 

На той час весь континент буде складатися з членів ЕС і НАТО, включно з УкраїноюБілорусь ми туди не впустимо, поки вони не заплатять нам за свою зраду і поки ми не заберемо в них своє. РФ поки теж залишать ззовні, хай і з умовно партнерським статусом. Бо всім вже стане зрозуміло, що смерть "колективного путіна" триває значно довше, ніж 10-15 років. Оті відморозки, що коїли злочини на Українській землі, нікуди не дінуться, а таких в ерефії – тьма. І створення московської чи петербурзької народних республік, навіть на чолі з президентами, вихованими на Достоєвському, Пушкіні і Толстому, аж ніяк не гарантує, що вони не такі самі відморозки, як і всі їхні, прости Господи, співгромадяни. 

 

Тобто Росія після своєї воєнної поразки від України в 2023 році і міжнародної денуклеаризації в 2030-му зависне в чистилищі ще приблизно на 15 років. Коли ж азіати на чолі з Китаєм побіжать її захоплювати в середині 2040-х, а країни НАТО висунуться їм назустріч, саме тоді настане найліпша нагода для Українського народу посеред цього евразійського базару, алярму і ґевальту трохи розширити межі свого існування на Північ і Схід, благо військо залишиться сильним і машінґвер змащеним. Ми раніше писали конкретно, що саме з цього географічного "краму" нас цікавить. 

 

Агресія Пекіна дасть старт вже остаточному розпаду РФ. Кожен сусід буде хапати все, що зможе. Дістануться і Карелія - Фінляндії, і Кеніґсберґ -- Німеччині (але Польща, Литва і Чехія збоку трішечки повідкусують). Казахи з узбеками, азербайджанцями й турками вгризатимуться в Оренбургську область і в сибірські річки. Молдова возз’єднається з Румунією, віддавши Придністров’я Україні. 

 

В ході колективної "спеціяльної воєнної операції" по захопленню і розвалу РФ, на основі заздалегідь ретельно складених Україною поіменних і адресних списків наймерзенніших гебістських покидьків, вони будуть максимально фізично винищені. Бо для повної смерти звіра треба не тільки вирвати зуби і кігті, але й зламати хребет. Саме опричники, охранка і різномасті службісти нової доби завжди були хребтом цього заздрісного, брехливого, підлого і людиноненависницького режиму. А як інакше? Перефразовуючи Винниченка, український демократ закінчується на російському питанні.

 

Иншим важливим завданням Українців у цей період буде вивезення до нас усіх історичних московських архівів та повернення всіх вкрадених культурних артефактів, починаючи від Вишгородської ікони Богоматері і так далі за довжелезним списком. 

 

У цьому захоплюючому і грандіозному геополітичному розпродажі зі знижками нам головне не проґавити, коли наші південні сусіди захочуть відкусити Крим. Будьмо пильними! 

 

Тим часом американці активно працюватимуть над тим, щоби замість безроздільного панування Китаю на просторах Евразії підтримати створення незалежних республік Татарстану, Башкортостану, Ічкерії, Дагестану, Якутії (Саха), Чукотки, Бурятії, тощо. Точну конфігурацію цих новоутворень передбачити неможливо, але США не дозволять Китаю чи Японії отримати все; тільки те, що лежить ближче до них. Будуть буфери, анклави, автономні області і краї. Не виключено, що частину Далекого Сходу відхоплять собі і США через Берінгову протоку, а в суміжних сателітах розгорнуть свої військові бази. Завдання подрібнення велетенського евразійського простору американцям спростять близькосхідні держави, яким теж треба буде десь жити. Саудити й іранці, таліби й ізраїльтяни засилатимуть до Сибіру свої диверсійні групи, псуючи кашу працелюбним китайцям.

 

Який-небудь щирий російський патріот, дочитавши до цього місця, поміркує собі: якщо РФ віддасть свою ядерну зброю, значить настане отакий великий кирдик на одну дев’яту планети, розтерзана батьківщина. Значить, не віддамо! Як казав наш вождь: "Навіщо нам світ, в якому не буде Росії?!" Можемо тільки поспівчувати цьому московиту. Справа в тім, що рішення про здачу зброї масового знищення прийматиме не він і не народ Росії, а обмежене коло людей, якому начхати на народ Росії. Це вузьке коло гарантовано отримає кліматично безпечне й економічно заможне місце для себе, своєї родини, дітей і внуків. Наші горе-сусіди так довго випещували в собі найогидніші людські риси, що нічого дивуватися, коли їх здадуть свої ж. 

 

Европа нарешті заспокоїться з внутрішніми реформами і пертурбаціями, зі своїм пост-колоніялізмом і транснаціональними корпораціями. Населення всього Півдня Европи радикально скоротиться, ці райони патрулюватимуть спільні загони, відганяючи розпачливих мігрантів.

 

Приблизно до 2050 року Україна вийде на кордони старої Руси, з новою економікою, із сильним військом, поставши одним із лідерів ЕС і НАТО.

 

***
 

ЗМІСТ

 

Передмова

 

Вступ

 

Частина І - Світ

 

Екзистенційні виклики людству

Зміни клімату

Надужиток і Нестача

Наука і Псевдонаука

Енергія, Матерія і Ентропія

Економіка і Гроші

Технології

Сільське господарство

Харчування

Здоров’я

Політичний устрій

Право

Релігія

Засоби Масової Інформації

Геополітика

 

Частина ІІ – Україна

 

Історія

Мова

Війна

Сучасність і Майбутнє – Інтегрована Картина

 

Частина ІІІ - Прогнози

 

До 2030 року

2030-2050

2050-2070

2070-2100

2100-

В КОШИКУ
Товарів
на суму 0 грн.
Переглянути
КОШИК
0 товарів

НАШІ ЗАЦІКАВЛЕННЯ:
поза сферою Дайсона

СУМА ЗНАНЬ ТА ТЕХНОЛОГІЙ
Валерій Верховський Той, хто чинить зло, завжди намагається приховати правду. Той, хто зі злом бореться, має вміти відрізняти правду від брехні, а добро від зла, випадковість від злого умислу. Така основа всіх детективів, кількість напрямів цього жанру з часів Едгара По та Конан Дойля значно збільшилася, проте наведений принцип чинний для всіх. Є детективи-загадки; класичний приклад це історії про пригоди отця Брауна: зло достатньо викрити і назвати за іменем. У Шерлока Холмса складніше: злочинцеві треба протиставити не лише логіку, а й застосувати силу. У американському "крутому" детективі, класиком якого був Реймонд Чандлер, інтелект детектива є додатком до силових методів досягнення справедливості. Детектив дає нам впевненість у невідворотності покарання зла, що інтелект, здатний до розвиненого логічного мислення, перемагає хитрість і підступність. Що добро в поєднанні з мужністю та холоднокровністю сильніші за зло. Саме зараз, коли на вулицях стає все більш незатишно, все більше зброї на руках, морально-етична планка стрімко падає, події з Лас-Вегаса взагалі вводять в ступор, отож психіка потребує захопливих історій, де герої яскраві, атмосфера тривожно-небезпечна, а справедливість врешті бере гору. Тобто хочеться якраз детективів: віртуозного розслідування зухвалого злочину. Хочеться нових місіс Марпл, Пуаро чи хоча б лейтенантів Коломбо. Цікавих детективів багато, дуже багато, ми відібрали найбільш концептуальні та талановиті, їх вже більше 56, тягнемо до сотки :)) #читати
Фантастика - йдеться про книжки чи про кінематограф - буває науковою, не зовсім науковою чи зовсім ненауковою (або фентезі). "Батьківщиною" фентезі є не середньовіччя і не казки та легенди, а підсвідомість; середньовіччя було такою собі колективною підсвідомістю західної цивілізації, тому більшість сюжетів і архетипів фентезі запозичено звідти. Нам мало цікавий справжній рицар Хруоланд, але ми знаємо про подвиги легендарного лицаря Роланда. У НФ ці припущення або можливі, або вірогідно можливі, у фентезі вони мають бути такими, що неможливі в принципі. Але є "смуга" на межі цих двох потужних течій фантазії, яку можна віднести і до того, і до того напряму, та яка не цілковито відповідає критеріям "твердої" НФ або "Чистої" фентезі. Тому поряд із стрічками, в яких дотримано традицій жанру та зображені зорельоти, кіборги, прибульці тощо, до переліку фільмів, які є визначними для кінофантастики, увійшли такі, що не дають вичерпного пояснення дивам. Припущення в таких історіях органічно вплетене у саму фабулу. Тож така фантастика має право називатися науковою, бо вона філософська, а філософія - наука. З огляду на теперішній швидкий рух до точки сингулярності, який пришвидшує розвиток ШІ є величезна потреба в обговоренні та обмірковуванні проблеми майже нового цифрового виду розумних істот... #читати
Микола Лукаш вважав Майка Йогансена людиною №1 в українській літературі, оскільки той був блискучим перекладачем з багатьох мов та унікальним письменником, абсолютно достойний нобелівської премії. Микола Лукаш був не менш важливий для Європейської культури і так само міг претендувати на цей почесний п’єдестал. #читати