УКРАЇНА У НАСТУПНІ СТО РОКІВ. ЕКЗИСТЕНЦІЙНІ ЗАГРОЗИ ЛЮДСТВУ
Олександр Александрович, Цензор.нет, жовтень 2022
ЕКЗИСТЕНЦІЙНІ ВИКЛИКИ ЛЮДСТВУ
До екзистенційних загроз зараховуємо ті, котрі, за певних обставин, здатні знищити все людство. Їх не так багато. Фахівці наразі налічують шість: падіння великих небесних тіл; мега-виверження вулкану; ядерна війна і ядерна зима; біологічні ризики; штучний інтелект; кліматичні зміни.
Науково обраховано, що зіткнення з небесним тілом з діаметром 1,5 км здатне знищити 10% населення Землі, а з діаметром 10 км – призведе до загибелі всіх людей (як і переважної більшості фавни і флори). Астрономи прогнозують, що вірогідність другої, катастрофічної події – приблизно раз на 100 мільйонів років. Востаннє подібне, але в дещо менших масштабах, трапилося 65 мільйонів років тому, коли падіння метеорита на півострів Юкатан у Мексиці призвело до вимирання динозаврів та инших гігантських ящерів.
Тут можемо ще додати, що смертельні для біосфери спалахи космічної гамма-радіації відбуваються раз на 200 мільйонів років.
Отже, можемо полегшено видихнути, облишити цю тему і рушити далі.
Виверження супервулканів, наприклад Єлоустонського, спричинить викид у атмосферу велетенських обсягів двоокису сірки і пилу, що призведе до тимчасового зниження середньої глобальної температури через зменшення сили сонячної радіації. З одного боку, це загальмує тренд глобального потепління, але лише на декілька років і максимум на пару градусів. Саме так трапилося внаслідок виверження індонезійського вулкану Кракатау в 1883 році. В менших масштабах ми відчуємо подібний ефект внаслідок вибуху вулкану поблизу островів Тонга наприкінці 2021 року; кліматологи вже прогнозують ефект всесвітнього похолодання на пів градуса у найближчі пару років. З иншого боку, при цьому відбувається серйозне забруднення повітря й різке скорочення фотосинтезу, що може призвести до масового голоду і поширення легеневих хвороб. Менше з тим, людство в цілому вірогідно виживе. До того ж, частота подібних катаклізмів варіюється від 30 до 130 тисяч років.
Загроза ядерної війни, на жаль, нікуди не ділася. В останні роки вона навіть зросла через вдосконалення цієї смертоносної зброї. Йдеться, зокрема, про підвищену ймовірність нанесення так званого обмеженого ядерного удару невеликими тактичними боєголовками, зокрема Росією по сусідах, на Корейському півострові, в Індостані, на Близькому Сході, або поміж США, КНР та рф. Звісно, крім технічної можливости існує безліч инших факторів, які здатні запобігти такому розвитку подій, тому негайно панікувати не варто.
Якщо ядерні матеріяли потраплять в руки недержавних терористів, навряд чи змайстрована ними "брудна" бомба буде достатньо потужною, щоби знищити все людство.
Не можна виключати серйозні аварії з ядерними установками або матеріялами. Це особливо стосується російської федерації через технологічну зношеність, а також людський фактор у вигляді корупції, тупості або пофігізму.
Слабка втіха в тому, що вищеперелічені сценарії, мабуть, не призведуть до вимирання всього людства, хоча можуть завдати непоправної шкоди окремим територіям, в т.ч. і безпосередньо Україні. Запам’ятаємо це і повернемося до цієї теми в розділах про геополітику і війну.
Варіянт, коли може дуже серйозно постраждати все людство – це тривала ядерна зима, тобто низькі мінусові температури протягом кількох десятків років внаслідок підриву значної кількости атомних зарядів. Такий собі штучний супер-вулкан.
Нарешті, останній сценарій у цьому ряду передбачає високу вірогідність ядерної катастрофи внаслідок впливу екстремальних природних явищ на атомні об’єкти, що може призвести до вимирання людства. Адже окрім тисяч ядерних боєзарядів, у світі маємо понад 400 АЕС. Згадаймо Фукусіму й уявімо собі регулярні подібні жахливі катастрофи через землетруси, торнадо, цунамі, тощо.
На цій дещо песимістичній ноті обернемо погляди до біоризиків. Тут варто пригадати, що людина – це ходячий носій мільярдів вірусів і бактерій. Переважна більшість з них живе у нашому кишківнику у вигляді біома (про це детальніше в розділах про харчування і здоров’я). А частина навіть інтегрувалася в нашу ДНК! Вірусні мутації, симбіоз людини з мікробами, наше жваве спілкування з бактеріями триває від часу зародження людства. За однією з гіпотез, ми стали тими, ким нині є, якраз завдяки цій взаємодії зі світом найпростіших. Це – невід’ємна і зовсім не страшна складова нашої еволюції. Тому плюс мінус ще один новий вірус для окремої людини може закінчитися плачевно, але для людства в цілому – це ніщо. Проте за однієї умови – якщо наші маленькі друзі-мікроби або вороги-патогени виникатимуть природним шляхом, а отже триматимуть одні одних у динамічній рівновазі.
Звісно, те, що розробляється як навмисна біологічна зброя, буде смертельним, і тут навряд чи можна що-небудь вдіяти. Офіційно така зброя заборонена, хоча є обґрунтовані підозри, що її розробляють і навіть кілька разів локально застосовували окремі країни. Загроза тотального знищення й відсутність ефективного і вибірковогоантидоту стримує вірогідних державних і недержавних акторів від її масового застосування.
Инше джерело небезпеки – потенційні витоки з лабораторій, де офіційно працюють з незабороненими біоматеріялами. Такі витоки теж періодично траплялися в різних країнах, на щастя досі без катастрофічних наслідків.
Особливо резонансною подією стало поширення вірусу SARS-CoV-2. Існує багато спекуляцій на цю тему, і однозначно ясної відповіді про його походження на час написання цієї книги немає. Ряд вчених застосовують принцип доведення від супротивного. Вони привертають увагу, що якби цей коронавірус виник цілком природним шляхом, то протягом декількох місяців від його початку вже мусили знайти його первинного природного носія. Саме так відбувалося з усіма попередніми вірусами. Минуло значно більше часу, але тваринний резервуар ковіду досі остаточно й однозначно не встановлений. Крім того, у розшифрованому геномі SARS-CoV-2 знайдено шматки, подібні на ділянки инших вірусів або паразитів, як то малярії, СНІДу, що опосередковано вказує на ймовірність маніпуляцій. Так само виявлено безпосередню послідовність декількох позитивно заряджених іонів, які инакше мали би взаємно відштовхуватися. Вірусологи привертають увагу до новітніх технологій, які дозволяють безслідно зшивати докупи частини різних вірусів, створюючи ілюзію природности, хоча утворені таким чином нові комбінації вражають своєю химерністю.
Нарешті, були оприлюднені докази співпраці Уханського інституту вірусології з американськими партнерами в царині так званих дослідів на посилення функції вірусу. Зазвичай в природних обставинах певна інфекція є або високозаразною але несмертельною, або смертельною але низькозаразною. Якомусь підлому або дурному "генію" від науки стрілило в голову проводити експерименти на посилення здатности вірусу ставати водночас більш заразним і більш смертельним. Мотивація була такою, що, мовляв, ми цю мутацію ретельно вивчимо і пошукаємо від неї захист, якщо вона колись сама виникне в природі. Ага, сама! Це ж яким треба бути йолопом або циніком, щоб на голому місці ради забавки вигадувати нові смертельні хвороби. Ви що, вже збороли всі існуючі болячки?
До яких би висновків врешті не дійшли в розслідуванні походження SARS-CoV-2, ми можемо зробити один свій узагальнений: людині не варто бавитися з біоматеріялами з метою створення чогось нового; нехай спершу вивчить той велетенський природний масив, який є; роботи тут непочатий край. Еволюція біосфери свідчить про те, що всі минулі мутації – а вони без сумніву були – відбувалися не одномоментно, ймовірно вбиваючи окремих індивідів, але ніколи всю популяцію. Такі закони природи. І нічого пхати туди нашого носа собі на погибель.
Що стосується конкретно цього коронавірусу чи мавп’ячої віспи чи ще котроїсь холери, наразі виглядає так, що в найгіршому випадку доведеться постійно регулярно вакцинуватися або приймати новостворені ліки. Це може врятувати окремих осіб, але погано для популяції, бо призведе до зниження або відсутности колективного імунітету без зовнішньої допомоги.
Серед екзистенційних біологічних ризиків для людства варто згадати ще принаймні п’ять:
По-перше, людству катастрофічно не вистачає питної води. Це вже стало очевидно всім і всюди. Як приклад – у Західній і навіть Північній(!) Европі вже є десятки муніципалітетів, де вода в трубах не існує взагалі, а питну воду довозять до споживачів бочками за сотні кілометрів. Так само по селах України вже давно масово пересихають колодязі. Причин цій глобальній проблемі декілька. Інтенсивне танення льоду в Арктиці й Антарктиці вимиває дорогоцінну прісну воду у світовий океан, а щоб її з морської знову добути – потрібні складні й дорогі технології і дуже значна енергія. Зменшення об’єму льодовиків у найвищих гірських масивах теж скорочує джерела питної води, бо вони живлять витоки річок. Поверхневі води у вигляді річок, озер та инших водойм, які на перший погляд видаються багатими й рясними, насправді вже дуже сильно забруднені хімікатами і є непридатними для пиття навіть після очистки; через це повсюдно почали переходити на артезіанські свердловини, і за якийсь час ґрунтові води теж втекли ще вглибше. Нарешті, гострої нестачі питної води сприяла індустрія води бутильованої, адже для виробництва одного літра у пляшці треба відібрати десять літрів від природи.
По-друге, вчені оголосили, що за нинішніх індустріальних методів ведення агробізнесу приблизно через 60-70 років щезнуть ґрунти. Від слова "зовсім"… Ну тобто суто візуально на поверхні планети ми ще будемо бачити каменюччя, пил, грязь або якусь слабеньку вегетацію, але що-небудь поживне виростити на них стане неможливо. Тут коментарі, як кажуть, зайві. Детальніше про це – в розділі про сільське господарство.
По-третє, спостерігається посилена й адаптивна резистентність бактерій до антибіотиків. Тривале зловживання цими ліками і серйозне ослаблення людського імунітету внаслідок різних причин призвело до того, що навіть найсильніші антибіотики іноді вже не діють. Шлях до вирішення цієї потенційно смертоносної проблеми лежить через захист біому в кишківнику й, відтак, відновлення індивідуального імунітету, зокрема завдяки забороні використання прихованих антибіотиків у сільському господарстві і харчовій промисловості.
По-четверте, це ризик, пов’язаний з масовим географічним пересувом рослинного і тваринного світів через зміну температурно-вологових режимів, що призводить до поширення інвазивних видів на території, де їх раніше не було. Це особливо стосується комах як збудників хвороб, зокрема рослин або домашньої худоби. Людина може страждати напряму, приміром дістаючи від кліщів хворобу Лайма, або опосередковано через скорочення джерел харчування. Вирішення цієї проблеми залежить від розв’язання проблем клімату та адаптаційних заходів людини. Важливим стримуючим фактором для "пришельців" є наявність багатого розмаїття здорових місцевих представників флори і фавни, які колективно здатні ліпше боротися з непроханими гостями, аніж монокультурні плантації або вузькоспеціалізовані ферми.
По-п’яте, людству загрожує масове вимирання комах, які запилюють рослини, а отже глобальний голод. Ну або будемо пензликами вручну переносити пилок з тичинки на маточку, як це вже були змушені робити китайці. Причина мору комах – … ні, це не вежі мобільних операторів, які своїм електромагнітним полем збивають з пантелику трудівних бджіл; нехай цю казочку хімічна промисловість запхає собі в одне місце. Причина - інсектициди, які масово використовуються в сільському господарстві.
Одним із екзистенційних ризиків для людства розглядають штучний інтелект. Перефразовуючи класика, штучний інтелект ловив його і таки спіймав… Це вже не Сковорода і навіть не Ді Капріо. Це може стати стрьомною реальністю вже за кілька десятків років.
Для початку усвідомимо, що таке ШІ, в чому його відмінність, наприклад, від квантового суперкомп’ютера, машинного пізнання або роботів. Загалом твердять, що штучний інтелект – це той самий шматок "заліза" і програмного забезпечення, але задуманий так, щоби він міг мислити і поводитися, як звичайна людина. Якщо конкретніше, то він повинен вміти мислити абстрактно, ухвалювати автономні рішення, розпізнавати не тільки електронні сигнали, але й образи і звуки на зір і слух. Автономність полягає в тому, що ШІ не тільки виконує запрограмовані дії, але й здатен реагувати на нові аудіовізуальні подразники, які він сам тлумачить і на основі яких сам діє.
Існує декілька рівнів штучного інтелекту. Найвищий рівень (поки тільки на папері) передбачає самоусвідомлення цією "істотою" власного існування і мети цього існування. Вже стрьомно, еге ж.
Крім того, є так званий вузький або спеціалізований штучний інтелект і загальний штучний інтелект.
ВШІ вже сьогодні застосовується у сферах онлайн-торгівлі, на транспорті, в медицині, освіті, у війську.
ЗШІ намагаються реалізувати за двома напрямами. Перший передбачає створення супер-комп’ютера спершу у вузькому діапазоні, наприклад шахового гросмейстера, а потім надання йому автономних людських рис. Другий шлях має на меті копіювати розумовий розвиток дитини із поступовим пізнанням світу, а вже на кінцевому етапі надати машині надпотужні обчислювальні спроможності.
Якщо створення вузького штучного інтелекту загалом не викликає особливих занепокоєнь чи заперечень, то інтелект загальний породжує запитання не тільки екзистенційні, але й етичні. Ряд вчених аргументують, що ЗШІ якраз і треба мати для контролю (само)згубної поведінки людини. Тобто пропонується створити такого собі високоморального нового "царя", "божка" чи опікуна над людством, щоби захищати нас від самих себе. Теза цікава і доволі спірна. Якщо людину позбавити власної волі й вільного вибору, але гарантувати життя, це може призвести до ще глибшої моральної розпусти: мовляв, можна коїти що завгодно, бо ми під захистом вищої сили, яка завжди прибере й позамітає після наших дурощів і злочинів. Не впевнений, що це приведе до добра.
Так чи інакше, але виглядає, що загальний штучний інтелект навряд чи буде створений – не тому, що це неможливо, а тому що не встигнемо. Вже дуже скоро люди впритул постануть перед купою зовсім инших проблем, передусім перед катастрофічними кліматичними явищами. А наразі не ясно, як ЗШІ міг би допомогти саме в їхньому подоланні.
Останню екзистенційну загрозу для людства – катастрофічні природні явища – розглянемо в наступному розділі.
***
ЗМІСТ
Вступ
Частина І - Світ
Частина ІІ – Україна
Сучасність і Майбутнє – Інтегрована Картина
Частина ІІІ - Прогнози
2100-
НАШІ ЗАЦІКАВЛЕННЯ:
поза сферою Дайсона
