Статті

Одна з найбільш потенційно важливих технологій за останнє століття є 3D друк. Проте так як вона розвивається можна сміло говорити про перехід від  початкових класів до юнацького запалу в постановці завдань з невеличкими (інколи проривними) успіхами та стрімко зростаючим ареалом застосування. Аддитивне виробництво з широкою палітрою технічних засобів при продукції 3D принтів, явно потребує здешевлення, покращення матеріалів, та багатократне підвищення таких параметрів, як якість, швидкість друку, точність та повноколірність копій.

Передбачення майбутнього в усіх релігіях вважається посяганням на промисел Творця, і нібито люди мали таку опцію, включно з точним знанням свого життя та долі. Забрано це чи є можливість розвинути дар передбачення як нормальну здатність в Homo Sapientis— невідомо, тому прогнозування майбутнього завжди цікавитиме й вабитиме невідомими горизонтами та перспективами. Спробуємо дати огляд кількох гуру цієї справи, а разом з цим і їхніх прогнозів. Інша справа, що свіжий погляд на старі речі бажаний. Сам технопрогноз справа добра, базується на аналітиці та здоровому глузді, а от перебачити, як ці технології покращать чи погіршать екологію, довкілля, життя — доволі складно, як і все, що випробовується часом та практикою. За Лемом, спочатку треба придумати термін, а вже потім проходить його матеріалізація. От наприклад слово ІНТЕРНЕТ точно потребує нового змістовного терміну, оскільки втратило описову суть процесів (ну яке ж це міжмережеве з’єднання), по факту це вже ГЛОБАЛНЕТ. Так само і з сонячною енергією — поки що ми можемо лише накопичувати електричну енергію, індуковану сонячними променями, а от коли дійсно сонячна енергія буде в вигляді якоїсь субстанції типу холодної сонячної плазми, тоді й назва буде правильною... Не так вже й багато професійних мрійників та конструкторів майбутнього. Маск бачить людей, які колонізують Марс, зосередивши зусилля на техзасобах досягнення цього, навіть його червоний роадстер літатиме навколо планет сонячної системи, маючи на борту голографічні архіви основних досягнень земної цивілізації, Курцвейл більше говорить про удосконалення людей та перетворення їх у суперкіборгів, які матимуть змогу змінювати свою форму та неминучу сингулярність, Дейв Еванс говорить про жадану та фантастичну для нас телепортацію, Мічіо Кайку веде ретельний хронометраж наукових відкрить та напрямів які з цим відкриваються. Водночас всі футурологи сходяться на думці, що створення Штучного інтелекту є неминучим, з новим набором загроз і винахід на порядки перевершить свого творця. А ще всі вони переконані: щоб вижити, нам доведеться удосконалюватись – не лише друкувати собі органи на 3D-принтері, а й ставати кращими та сильнішими завдяки чіпам, які стимулюватимуть роботу мозку чи нанороботам.

На жаль цього не вчать в школі та не викладають у вишах. По крупинках досягається з книг, спілкувань, світоглядних роздумів...

Післямова, Джерела текстів, спосіб впорядкування та візуалізації, зміст та безліч цікавих думок стосовно ТГШ та його творчості

До читання людину підштовхує певна внутрішня потреба. А всі потреби так чи інак зводяться до чотирьох екзистенційних страхів: смерті, самоти, свободи і сенсу, точніше безсенсовності, буття. Якщо вірити одному з головних представників напряму екзистенційної терапії І. Ялому, саме подолання цих страхів приносить людині щастя. Взаємодія з ними в той чи інший спосіб породжує тривогу та напругу в людській психіці, яка потребує вивільнення та прагне гармонізувати свій стан. Але мало хто каже собі: я боюся померти, тому піду почитаю тих, хто про це писав, – наприклад, може, «Чуму» Камю? Чи краще щось про тореадорів із Гемінгвея? Швидше, людина просто вибере книжку про щось співзвучне чи перегляне гостросюжетний фільм. Найімовірніше – постарається позбутися напруги –байдуже як, аби тільки якомога швидше. Та чи найбільш ефективно?

Декілька десятиліть тому лише люди могли грати у шахи або читати рукописні тексти. Сьогодні з цим легко впораються машини з системами ШІ, які протягом кількох років знаходяться у центрі уваги досліджень. Сучасні вчені працюють над значно більшим застосуванням ШІ в усіх сферах життя, що призведе до справжньої революції в тому, як ми працюємо, спілкуємося, навчаємося та відпочиваємо. Продукти та послуги, в основі яких такі інновації, стануть частиною повсякденного життя людей протягом найближчих років, як свідчать думки експертів у галузі ШІ щодо впроваждення систем ШІ. Проте, у багатьох людей природа ШІ викликає окреме занепокоєння. Варіанти дифініцій змінюються з часом, і здебільшого залишаються суперечливими. Такі технології досить складні та широкомасштабні і можуть вплинути на різні сфери життєдіяльності людини. Технології ШІ викликають багато складних питань в контексті конфіденційності, довіри та автономності, які нелегко вирішуються, що і призводить до занепокоєння стосовно потенційних загроз для життя людини.

Нассім Талеб, американський економіст, трейдер, один з мислителів сучасного світу, автор теорії «Чорного лебедя». DrNemo: хрестоматійний огляд українською книги Нассіма Талеба «Шкура у грі» про плюси та мінуси корпоративної культури, керівників та найманих працівників в компаніях та підприємствах. Безперечно must read для всіх керівників та фрілансерів. Отож 21 важливі витримки

(201 рік від дня народження коляди «Тиха ніч»)

Пауло Коельо – талановитий автор, який, мабуть, не потребує того, щоб його представляли. Письменник з Бразилії, лауреат міжнародних нагород в області літературної творчості. Унікальна людина, ім’я якого зазначено в Книзі рекордів Гіннесса і в списку кавалерів французького ордена Почесного легіону – ось лише неповний список фактів, які оточують особистість цього таланту. 50 світоглядних думок.

Ще в 2013 році канал HBO оголосив про виробництво серіалу, але, через високу вартість - витрати оцінюють в 250 мільйонів доларів, телеканал відмовився від телешоу. Керівництво HBO вирішило, що не зможе його окупити - у тому числі з-за падіння популярності DVD, продажі яких забезпечили фінансовий успіх попередніх військових міні-серіалів Спілберга та Генкса - «Братів по зброї» і «Тихого океану».