Клопіт отця Мора, або ж миші і зіпсована фісгармонія

(201 рік від дня народження коляди «Тиха ніч»)

Свята ніч, тиха ніч!

Ясність б’є від зірниць,

Дитинонька Пресвята

Така ясна, мов зоря,

Спочиває в тихім сні.

 

Тиха ніч, свята ніч!

Ой, зітри сльози з віч,

Бо Син Божий йде до нас,

Цілий світ любов’ю спас,

Вітай нам, святе Дитя!

 

Свята нічнастає,

Ясний блиск з неба б’є,

В людськімтілі Божий Син

Прийшовнині в Вифлеєм,

Щоб освободити світ.

 

   Ми обідали з моїм приятелем Ласло Н., німецькомовним угорцем, в ресторані «У пані Стефи». Тихенько звучали різдвяні колядки у звукозаписі… Нараз Ласло стрепенувся. «Що це, - пошепки запитав він, - чи не «Stille Nacht» українською?»  «Так!»,- відповів я». «То і у вас співають цю коляду!?» Його очі дивно заблищали а погляд спрямувався кудись далеко. Мабуть, у дитинство.

     Стара, знайома з юності, мелодія збудила хвилю спогадів.

 

   Звідки ж прийшла ця коляда? Таки справді – з Німеччини. А народилася вона ось як.

коляда

        

   Року Божого 1918-го невеличке тирольське містечко Оберндорф, що поблизу Зальцбурґа, геть засипав сніг. Міщани ледве встигали прогортати в глибокому снігу вузькі тунелі, якими снували заклопотані передсвятковими приготуваннями оберндорфці з піднятими комірами. Був темний вечір напередодні Навечір’я Різдва Христового. Двадцятишестилітній парох тутешньої католицької парафії  Франц Мор, взутий в гірські черевики, протоптував у глибокому снігу стежку до маленької гірської церковці, в якій уже давно не відправляли Богослужінь. За ним, «у кільватері», намагаючись потрапляти в сліди, залишені отцем, крокував хлопчик, що прислуговував йому в парафіяльному храмі.

   Маленьку дерев’яну церковцю, чи, радше, костелик, бо так заведено називати католицьку церкву західного обряду, вибудували колись вправні тирольські теслі у верховинському стилі. Між нами кажучи, цей костелик навдивовижу нагадував закарпатські гуцульські церковці. Ось лише, на відміну від гуцульських церков, іконостасу в ньому не було. На стінах – декілька потемнілих від часу олійних образів, високо вгорі – маленькі віконця зі скромно орнаментованими лутками, два ряди темних вичовганих лав. А над святилищем невідомий мистець зобразив зворушливу сцену народження Ісуса в Стаєнці. Замилувана Марія, зворушений Йосиф і, звичайно ж, Пастушки з овечками, меланхолійний Віл, вухастий Ослик. Хтозна, можливо той костелик так і називався «Храм Різдва Христового»? Бо ж з якого би то дива панотець вирішив відправити різдвяну Св. Літургію, так звану Пастерку, саме тут, не зважаючи на сніги і хуртовину.

    Хлопчик вичистив вкриті патиною підсвічники, вставив у них свічки, стер пилюку з престолу і старезних, поточених шашелем лавок, нарешті розклав літургійні шати. Тим часом отець вирішив перевірити стареньку фісгармонію. Бо ж статус маленького гірського костелика - каплиці не передбачав наявності органа. Почав помпувати повітря педалями. Почув якесь шипіння, але повітря не надходило до пищиків, що утворюють звук. В чому справа? Чи то міхи протерлися за багато років напруженої праці, чи, можливо, голодні костельні миші поживилися шкірою, з якої зроблено міхи. Так чи так, фісгармонія не звучала. Як служити Літургію? Адже вірні звикли співати під супровід органа, щонайменше – фісгармонії. Що ж тут робити?

    У розпуці отець Мор поспішив до свого приятеля, місцевого вчителя Ганса Ґрубера. Поміркували удвох і вирішили: Літургію співатимуть під супровід … гітари.

    Ґрубер написав прості, зворушливі слова нової коляди «Тиха ніч, Свята ніч». Отець Мор поклав коляду на музику, розписав на два голоси і перед Різдвяною Літургією вони заспівали її дуетом під супровід гітари. «Stille Nacht, Heilige Nacht…» Мелодія виявилася простою, а проте напрочуд гарною, в дуеті вона відрізнялася чудовою гармонією в терціях другого голосу.  Нову коляду підхопили всі присутні в церкві. Незабаром вона без усяких віз перейшла кордони і зазвучала, єднаючи людей, в Італії, Швейцарії, Норвегії, Франції, дещо пізніше – в Польщі, а згодом і в Україні.

         Українці, співучий християнський народ, мають безліч колядок. А проте і ця коляда, проста і щира, знайшла собі місце серед них і в Різдвяні дні слав

 

Дорогі друзі! Бажаю Вам і Вашій Родині щастя, здоров’я і успіхів в Новому 2020 Році і щасливого Різдва Христового! А при цій нагоді дарую Вам це оповідання.

Олександр Кіцера з Родиною

В КОШИКУ
Товарів
на суму 0 грн.
Переглянути
КОШИК
0 товарів

НАШІ ЗАЦІКАВЛЕННЯ:
поза сферою Дайсона

СУМА ЗНАНЬ ТА ТЕХНОЛОГІЙ
На технологічній конференції SXSW представники XPrize Foundation від All Nippon Airways оголосили новий конкурс XPrize зі створення аватарів.  $10млн. отримає Переможець за найфункціональнішу фізичну оболонку, яка зможе непомітно переносити людські вміння та навички у місце та час, коли ті потрібні, зберігаючи всі відчуття та вміння власного тіла. Фінальний термін - 1 жовтня 2021 року. #читати
У Ганчжоу встановлено Перший із запланованих 10 автоматів із продажу автомобілів, що працює за принципом вендінгової машини, повідомляє CCTV. Проект реалізує китайський інтернет-гігант Alibaba спільно з американським автовиробником Ford. "Процес придбання автомобіля стане таким же простим, як купівля банки "Коли", - зазначив Юй Вей, очільник інтернет-майданчику, через який здійснюватиметься продаж. За його словами, двадцятиметровий вендінговий автомат є багаторівневим майданчиком із понад 40 моделями автомобілей марки Ford. Зокрема, представлені будуть Explorer SUV, Mustang, Edge і Everest. #читати
Рене Декарт (фр. René Descartes, лат. Renatus Cartesius — Ренат Картезій). Сьогодні виповнюється 422 роки з Дня Народження 31.03.1596 (помер 11.02.1650). Візіонер з когорти великих, окрім колосального впливу на розвиток філософської думки, зробив суттєвий внесок до математики, фізики — того, що сьогодні назвали б теорією знання. Декарт прославив своє ім'я великою кількістю трактатів з математики та філософії. Основні з них: «Геометрія» (1637), «Міркування про метод, що дозволяє направляти свій розум і відшукувати істину в науках» (1637), «Засади філософії» (1644). Крім того він заклав основи аналітичної геометрії, дав поняття змінної величини і функції, ввів багато алгебраїчних визначень. Автор теорії, яка пояснює утворення небесних тіл вихоровим рухом частинок матерії (вихори Декарта), розповів все про райдугу. Ввів поняття рефлексу (дуга Декарта). Декарт запровадив власну систему координат. У фізиці він сформулював закон збереження кількості руху, запровадив поняття імпульсу сили. Декарт — автор методу радикального сумніву в філософії, механіцизму у фізиці, предтеча рефлексології. Постійно розмірковував і експериментував, чи то була райдуга чи крісло-качалка. Французький філософ був одним з мислителів, які сприяли переходу від Середньовіччя до т. зв. Нового часу. Вихідне положення його праць — що нічого не повинно бути сприйняте на віру, сформоване традицією чи усталеними поглядами сьогодення. Запропонована ним методологія власного пошуку істини, та відповідно "правильного" застосування свого розуму може бути хорошою методологічною вправою для будь-якої активно мислячої людини. Сам Декарт зіштовхнувся з проблемою конфлікту з науковими та релігійними авторитетами, що визначали "силове поле" ідей сучасної йому спільноти. І це, безумовно, вплинуло на форму і логіку опису його власних ідей. Ця ситуація є характерною для більшості творців візійного рівня. Інерційна характеристика спільноти, її спроможність до сприйняття нового, межа і корисність консерватизму з іншого боку є важливими, практичними характеристики часів змін. #читати
Статті