ЛЮДСТВО МАРНУЄ 95% ПРІСНОЇ ВОДИ, А МІЛЬЯРД ЛЮДЕЙ ЇЇ ВЗАГАЛІ НЕ МАЄ

Враховуючи, що людський організм без прісної води може прожити лише кілька діб1, доступ до цього найголовнішого ресурсу є критичним. Окрім того, вода є основою багатьох промислових методів виробництва, серед яких власне саме землеробство (сільське господарство).

 

Прісна вода – це поширена в природі вода, яка міститься на земній поверхні у вигляді льодовикових щитів, льодовикових шапок, льодовиків, айсбергів, боліт, ставків, озер, річок та струмків, а також під землею – підземні води у водоносних шарах та підземні течії. Але 97% усієї води на планеті Земля є солоною і не може споживатися безпосередньо.

 

 

Згідно з даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (WHO), «біля 2,6 мільярдів людей – а це половина населення всіх країн, що розвиваються, – відчувають нестачу навіть простих «налагоджених» вбиралень, а 1,1 мільярд людей не мають доступу до будь-якого виду налагодженого джерела питної води. Прямим наслідком цього є: 

 

1,6 мільйонів людей помирають щороку від шлунково-кишкових захворювань (включаючи холеру), що є властивим за відсутності доступу до безпечної питної води та базової санітарії, і 90% із цих смертей припадають на дітей віком до 5 років – головним чином у країнах, що розвиваються; 

160 мільйонів людей інфіковані шистосомозом, що призводить до десятків тисяч смертей щороку;

● 500 мільйонів людей ризикують захворіти на трахому, з яких 146 мільйонів можуть втратити зір, а у ще 6 мільйонів зір може послабитись;

133 мільйонів людей страждають від великої кількості інфекцій, пов’язаних з кишковими глистамиКишкові глисти (аскаридоз, трихоцефальоз та анкілостомоз) є поширеною проблемою у країнах, що розвиваються, через невідповідну якість питної води, санітарії та гігієни; щороку фіксуються 1,5 мільйонів випадків клінічного гепатиту2.

 

Згідно з даними ООН, до 2025 року приблизно 1,8 мільярдів людей будуть жити у вододефіцитних регіонах, а 2/3 всього світового населення житиме в областях з низькою якістю води3

 

Так само, як і з більшістю сучасних світових проблем, пов’язаних з ресурсами, ця проблема стосується і поганого управління та відсутності індустріальних програм.

 

З погляду управління, через забруднення, надмірне використання та неефективну інфраструктуру в світі марнують величезний об’єм води. Близько 95% всієї води, яка надходить у більшість помешкань, повертається в каналізацію після одноразового використання4.

 

 Системним рішенням для оптимізації такого використання є таке проектування кухонь та ванних кімнат, щоби вони перехоплювали воду для різних цілей.

 

Наприклад, вода, яка протікає через раковину або душ може використовуватися для туалету. Різні компанії недавно почали впроваджувати такі ідеї на практиці, але назагал більшість інфраструктур не роблять нічого, що нагадувало б схеми повторного використання. Це теж стосується великих комерційних будівель, які можуть створювати мережі повторного використання скрізь по всій будівлі, в поєднанні зі збором дощової води задля інших цілей, і таке інше.

 

Забруднення води є проблемою, яка впливає і на розвинуті країни, і на країни, що розвиваються, на багатьох рівнях. За оцінками Управління з охорони навколишнього середовища США (EPA), 850 мільярдів галонів необроблених викидів (відходів) зливають у водойми щороку, призводячи до більш, ніж 7 мільйонів захворювань щорічно5. За оцінками Центру з управління водою «третього світу» лише приблизно від 10% до 12% стічних вод в Латинській Америці обробляють належним чином. Місто Мехіко, наприклад, «експортує» свої необроблені стічні води місцевим фермерам.

 

Фермери це цінують, тому що вода підвищує врожайність, але стічні води дуже сильно забруднені патогенними мікроорганізмами та токсичними хімічними речовинами, що становлять серйозний ризик для здоров’я і самих фермерів, і споживачів сільськогосподарської продукції, яка вирощується на цій території. В Індії великі міста виливають необроблені стічні води у водойми, які слугують для постачаня питної води. Місто Делі, наприклад, виливає стічні води безпосередньо в річку Ямуна – джерело питної води для близько 57 мільйонів людей6.

 

При пошуку рішень цієї проблеми потрібно, зокрема, звернути увагу на широку неефективність, причиною якої є грошові обмеження більшості держав для того, аби встановити належні системи відходів. У поєднанні з імперативом промислового дизайну потрібно включити технічні прийоми систем повторного використання для того, аби краще зберігати та користуватися нашими наявними ресурсами.

 

Крім цього, найважливішим рішенням подолання цих проблем (яке б не лише полегшило зменшення поточних негараздів із водою, що вражають більш ніж 2 мільярди людей, але й дозволило б перейти до умов відносного достатку прісної води для всіх людей) є використання сучасних: а) очисних систем та б) систем опріснення як у макроіндустріальних, так і у мікроіндустріальних масштабах.

 

 

[1]Прісна вода визначається як вода, яка не містить солей і може використовуватися для споживання людиною або інших процесів, як наприклад для сільського господарства.
(http://www.merriam-webster.com/dictionary/freshwater).
[2]Джерело: Health through safe drinking water and basic sanitation
(http://www.who.int/water_sanitation_health/mdg1/en/).
[3]Джерело: Freshwater Crisis
(http://environment.nationalgeographic.com/environment/freshwater/freshwater-crisis/).
[4]Джерело: Water: Use Less-Save More, Jon Clift & Amanda Cuthbert, 2007.
[5]Джерело: Compliance and Enforcement National Priority: Clean Water Act, Wet Weather, Combined Sewer Overflows
(http://www.epa.gov/compliance/resources/publications/data/planning/priorities/fy2008prioritycwacso.pdf).
[6]Джерело: Water Quality: An Ignored Global Crisis
(http://www.businessweek.com/articles/2013-03-21/water-quality-an-ignored-global-crisis).
 
Доктор Немо, Radio Lemberg
 
В КОШИКУ
Товарів
на суму 0 грн.
Переглянути
КОШИК
0 товарів

НАШІ ЗАЦІКАВЛЕННЯ:
поза сферою Дайсона

СУМА ЗНАНЬ ТА ТЕХНОЛОГІЙ
Американський мільйонер Форест Фенн сховав у горах величезного Єлловстоунського заповідника скриню з золотом та антикваріатом. Тисячі людей поки що безуспішно шукають скарби 87-річного чоловіка. Це небезпечно. Шестеро загинули. Останній – влітку 2017 року. #читати
Вважається, що моркву, почали вирощувати в Афганістані, Ірані та Пакистані на початку нашої ери, вона мала темно-фіолетове коріння, зумовлене присутністю пігменту антоціаніну. Згодом дика морква поширилась на захід від цього регіону до Малої Азії (у X або XI столітті), Іспанії (XII століття) і Північно-Західніої Європи (у XV столітті), і на схід до Китаю (у XIII або XIV столітті) і Японії (у XVII столітті). На якомусь етапі виникли мутантні жовті і білі форми, позбавлені антоціанінів. Дані з документів і картин свідчать, що морква культивована в Північно-Західній Європі до XVI століття була фіолетового або жовтого кольору. Так було аж до ювілею Короля Нідерландів Вільгельма Оранського, XVIІ століття, якому в подарунок селекціонували з жовтої моркви оранжеву, в якій виявилась висока концентрація бета-каротину (оранжевого пігменту). #читати
DrNemo Вітаю друзі-медики, та й не медики особливо з черговим поступом в медичних реформах. Ми двома руками За те щоби таки щось мінялося в кращу сторону для лікарів та пацієнтів. Благими намірами... Але всі попередні роки якось так ставалося, що кожен новий міністр дивним чином бачив реформування в скороченні якогось чергового бюджетовитратного фактору. Спочатку скоротили середній медперсонал, потім молодший, відтак настала черга заміни швидкими профільних спеціалістів, не втрачаючи темпу в швидких замінили лікарів на парамедиків. Горизонти подальших скорочень захоплюючі, виявляється туберкульоз не так вже й потрібно лікувати в спецлікарнях. А що скажуть лікарі, до яких записалося 2000 чол. на лікування та й дійсно почнуть створювати щоденні черги? А чи планується якось впорядкувати страхову медицину щоб таки якість кошти цілево компенсувалися лікарням та медперсоналу? Сумний досвід обовя'зкової особистої фінансової підтримки своїх рідних та не дуже в медзакладах... Питань багато, відповідей менше. Хотілось би бачити цілісну картину, фінальну мету та очікувану схему Системи Охорони Здоров'я, тоді й зрозумілі будуть проміжні моменти реформ. А от щодо якості наданих послуг та обговорення дотичних тем попереду, а поки що в рамках самоосвіти вивчаємо Вісім сезонів канадського серіалу DrHouseMD, 117 серій з 2004 по 2011 рік… Такий марафон з незмінною цікавістю, беззаперечним впливом на медичну спільноту та суспільство в цілому достойний вивчення та перегляду. Доктор Хаус (у виконанні англійського актора Г'ю Лорі, який за кожен з епізодів отримував $400,000.00, та ще й одержав за цю роль «Золотий глобус» в 2006 й 2007 роках, премію «Еммі» в 2005, нагороду Гільдії телеакторів в 2007, 2009 та безліч інших)— блискучий фахівець у галузі захворювань нирок (нефрологія) і інфекційних хвороб, але через деякі особливості його характеру його не можна назвати улюбленцем пацієнтів і колег— він замкнутий, різкий і цинічний, схильний до мізантропії й бунтарства. Він не обтяжує себе дотриманням правил гарного тону й часом здається, що він повністю позбавлений почуття жалю (хоч це не так). #читати