МОРКВА З ЛАТИНСЬКОЇ DAUCUS ОЗНАЧАЄ«ЗАПАЛЮЮ»

Вважається, що моркву, почали вирощувати в Афганістані, Ірані та Пакистані на початку нашої ери, вона мала темно-фіолетове коріння, зумовлене присутністю пігменту антоціаніну.

Згодом дика морква поширилась на захід від цього регіону до Малої Азії (у X або XI столітті), Іспанії (XII століття) і Північно-Західніої Європи (у XV столітті), і на схід до Китаю (у XIII або XIV столітті) і Японії (у XVII столітті). На якомусь етапі виникли мутантні жовті і білі форми, позбавлені антоціанінів.

Дані з документів і картин свідчать, що морква культивована в Північно-Західній Європі до XVI століття була фіолетового або жовтого кольору.

Так було аж до ювілею Короля Нідерландів Вільгельма Оранського, XVIІ століття, якому в подарунок селекціонували з жовтої моркви оранжеву, в якій виявилась висока концентрація бета-каротину (оранжевого пігменту).

 

В організмі людини, бета-каротин перетворюється на вітамін А. Цей вітамін необхідний для нормального зору (нестача вітаміну А може привести до нічної сліпоти). Морква зміцнює очну сітківку, що допомагає людям страждаючим короткозорістю, нічною сліпотою і кон’юнктивітом.

Сік моркви використовують при нестачі вітамінів, захворювання нирок, печінки, шлунка, а також при сухості шкіри і дерматиті. Нею лікують дисбактеріоз.

 

Моркву рекомендують вживати в їжу з додаванням сметани або рослинного масла, так як бета- каротин, що міститься в моркві, засвоюється в шлунку тільки при наявності жирової основи.

Збільшення лактації молока і для збагачення його вітамінами. Відварну моркву додають в раціон людям, які хворіють на цукровий діабет. Її їдять для профілактики захворювання ясен.

Морква є ще й природним антибіотиком за рахунок того, що в ній містяться фітонциди. А вони до того ж не мають гіркого смаку, в порівнянні з ріпчастою цибулею.

 

На відміну від інших овочів, морква багата фруктовим цукром (фруктозою). Вона також володіє численними цінними мінералами, містить вітаміни А, В, С, К, РР, а також велику кількість необхідних речовин і мікроелементів: мідь, фтор, йод, залізо, магній, калій і фосфор..

З насіння моркви отримують ефірну олію і екстракти для ароматерапії і косметики.

Морква регулює вуглеводний обмін.

Сучасна кулінарія неможлива без моркви, а вітамінні фреші й овочеві коктейлі з добавленям моркви покращать здоров1я та продовжать життя.

Темно-червону і фіолетову моркву, як і раніше вирощують в Афганістані й сьогодні. Широко поширена в середземноморських країнах, Африці, Австралії, Новій Зеландії та Америці (до 60 видів). Хоч розповсюджена найбільше оранжева морква, помаранчевий значно стабільніше характеризує барву.

Найбільший виробник моркви в світі — Китай.

В КОШИКУ
Товарів
на суму 0 грн.
Переглянути
КОШИК
0 товарів

НАШІ ЗАЦІКАВЛЕННЯ:
поза сферою Дайсона

СУМА ЗНАНЬ ТА ТЕХНОЛОГІЙ
Відомий двічі-лауреат Нобелівської премії з фізики Річард Фейнман усвідомив різницю між “знанням чогось” і “знанням назви чогось”, це й стало однією з головних причин його успіху. Головне у навчанні — не час, який ви виділяєте на нього, а спосіб. Фейнман прийшов до формули навчання, яка дозволила йому розуміти речі краще за інших. Ця формула отримала назву “метод Фейнмана”, і саме вона допомагає вивчати будь-який предмет глибше та швидше. Тема, предмет чи поняття, які б ви хотіли вивчити, не мають значення. Вчити фізику за Фейнманом це перш за все спосіб мислення та синтезу. "Метод Фейнмана" працює всюди, і дуже простий для виконання. Це не лише чудовий метод навчання, але й шлях до зовсім іншого способу мислення. Тож в чому полягає "метод Фейнмана"? Виявляється, потрібно зробити всього 4 простих кроки. #читати
Бернард ШОУ – найуславленіший (після Шекспіра) англійський драматург та видатний публіцист, ірландець. При отриманні Нобелівської премії він назвав цю подію «знаком вдяки за те полегшення, яке він подарував світу, нічого не надрукувавши в цьому році». Він, як ніхто інший, вмів ідеально єднати гумор і глибокі спостереження, а його влучні і точні цитати стали класикою на всі часи. Саме Шоу разом із Г. Ібсеном і А. Чеховим був «батьком» гостросоціальної, інтелектуальної драми, «драми ідей». Продовжуючи на новій основі традиції ібсенівського театру, Б. Шоу створив неповторно своєрідну драматургічну систему. Отримав премію «Оскар» 1939 за кращий адаптивний сценарій «Пігмаліон». Досить дивно й прикро виглядає історія, як такого проникливого чоловіка перехитрив Сталін а він відтак своєю лекцією обдурив світ. В 1931 році Б.Шоу побував в СРСР з метою пересвідчитися про голод та репресії (як ірландець він розумів і те й інше після британського голодомору Ірландії в 1845-1849). Але його лекція про успіхи СРСР, якісь дрібні проблеми з політв'язнями та відповідь на питання про голод: "Помилуйте. Коли я приїхав у Радянський Союз, я з'їв найситніший обід в моєму житті", лиш підтверджує приказку "На кожного мудреця достатньо простоти". "Шоу" для Шоу було вдале... На українській сцені вперше ставив п'єси Бернарда Шоу пан Лесь Курбас у «Молодому театрі» («Кандіда», 1918) й Театрі ім. Т. Шевченка («Учень диявола», 1922); пізніше в Театрі ім. І. Франка були виставлені «Свята Йоанна» (1924) й «Учень диявола» (1948). #читати
Є безліч порад, чи варто дочитувати до кінця розпочату вами книгу. Наприклад, існує правило 37 сторінки - якщо ви її не помітили, значить книга вас зачепила. Є правило першого розділу - якщо в першому розділі автор не зміг сказати нічого цікавого для вас, значить ймовірність того, що далі в книзі буде щось вартісне, не дуже велика. А мені (Dmitry Chernyshev) більше подобається інший варіант - читати розширені аннотації з книги і за ними визначати, чи варто купувати цю книгу, щоб прочитати її цілком. Зараз у мене завантажено дві сотні аннотацій книг і щодня я читаю три-чотири вижимки найцікавіших для мене тем в Smartreading.ru. #читати
Статті