ЧОТИРИ РЕЧІ, ЯКІ РОБЛЯТЬ НАС ЩАСЛИВІШИМИ

Якщо ви дійсно бажаєте щастя, журналіст Ерік Баркер з Бізнес Інсайдеру радить довіряти порадам нейробіологів. Адже саме вони цілими днями займаються вивченням людського мозку, і знають, що саме може зробити кожного з нас щасливим.

В інтернеті безліч людей дає поради про те, як стати щасливим. Але, насправді, вони і гадки не мають, про що говорять, описуючи суб'єктивні відчуття та ірраціональні міркування. Тому не довіряйте їм. Якщо чесно, то й мені вірити не варто.

Довіряйте нейробіологам. Вони цілими днями займаються вивченням мозку, і знають, що по-справжньому може зробити людину щасливою.

Ідеї стосовно цього має дослідник із Каліфорнійського університету в Лос-Анджелесі Алекс Корб. Ось перевірена й науково підтверджена четвірка:

1. Поставте собі одне важливе запитання, коли почуватиметесь пригніченими. Якщо ви почуваєтесь дуже засмученими, у нейробіологів є для вас проста порада.

Вам потрібно поставте собі одне запитання — “За що я маю бути вдячним?”

Можливо, ви не вірите, але відчуття вдячності має великий вплив на ваш мозок на біологічному рівні. Знаєте, як діє антидепресант бупропіон? Він стимулює вироблення нейромедіатора дофаміна. Те саме робить і почуття вдячності.

А знаєте, що робить флуоксетин? Стимулює нейромедіатор серотонін. Як і почуття вдячності. Один з головних ефектів відчуття вдячності — підвищення рівня серотоніну. Коли ви думаєте про те, за що вдячні, то фокусуєтеся на позитивних аспектах життя. Ця проста дія підвищує вироблення серотоніну в передній поясній корі мозку. Почуття вдячності не просто робить ваш мозок “щасливим”, воно також позитивно впливає на ваші стосунки з іншими людьми. Тож висловлюйте свою вдячність людям, яквам небайдужі.

2. Проговорюйте негативні почуття

Ви жахливо почуваєтесь? Гаразд, дайте цьому почуттю назву. Можливо, це смуток? Або тривога? Чи злість? Вам здається, що це повна маячня? Але ваш мозок з цим не погоджується.

Під час одного дослідження учасникам показували фото людей з різними виразами облич і спостерігали за реакцією мозку. Як і очікувалося, мигдалина (ділянка мозку, яка бере участь у формуванні емоцій) реагувала на зображені емоції. Але коли учасників просили назвати ці емоції, у них активізувалася вентролатеральна префронтальна кора мозку і знижувалась емоційна активність мигдалини. Іншими словами, називання емоцій знижувало їх вплив на людину. Пам’ятайте, придушення емоцій — не вихід, воно негативно впливає на людину. Дослідження показали, що люди, які намагались придавити негативні емоційні почуття, не змогли цього зробити. Поки їм здавалось, що вони чудово виглядають ззовні, всередині їхня лімбічна система була настільки збуджена, як і без придушення емоцій, а в деяких випадках — ще більше. Тому намагання нічого не відчувати — недієві, а в деяких випадках навпаки — погіршують ситуацію. Щоб знизити збудження, достатньо кількома словами описати емоцію. Для цього можна використовувати метафори, віршувати, використовуючи власну уяву та вміння. Це вимагає активації вашої префронтальної кори, що зменшує збудження в лімбічній корі. Тому алгоритм дуже простий: описуєте емоцію двома-трьома словами, і це допомагає її зменшити.

3. Прийміть рішення

У вашому житті коли-небудь бувало таке, що ви прийняли рішення, і одразу відчули полегшення? Це не випадково. Нейробіологія показує, що прийняття рішень знижує відчуття занепокоєння і тривоги, а також допомагає вирішувати проблеми. Під час прийняття рішень ми створюємо наміри і встановлюємо цілі; все це робить позитивний вплив на префронтальну кору, знижуючи тривогу і хвилювання. Крім того, прийняття рішень допомагає знизити активність стріатума (смугастого тіла), яке зазвичай схиляє нас до негативних імпульсів і дій. Прийняття рішень змінює наше сприйняття світу, що допомагає знайти вирішення проблеми і заспокоїти лімбічну систему.

4. Торкайтеся людей

Ніхто не каже обіймати незнайомих людей. Вам ж не потрібні неприємності, чи не так? Але кожній людині потрібно відчувати, що її люблять; а ще — знати, що її сприймають інші. В одному дослідженні учасникам запропонували зіграти у відео-гру з м’ячем. Один учасник кидав м’яч, а інший відкидав його назад. Насправді людина сиділа тільки з одного боку екрану — назад м’яч “кидала” комп’ютерна програма. Але учасникам сказали, що персонажами на екрані управляють живі люди. І що ж відбувалося, коли ці “інші гравці” відмовилися повернути м’яч? Мозок учасників експерименту реагував так само, як він реагує на фізичний біль. Тобто коли людина отримує відмову, то мозок “відчуває” це так само болісно, як і у випадку зі зламаною ногою, — біль тотожний. Коли у людини з’являється відчуття, що вона відторгнена іншими, активізовується передня поясна кора і центральна частка мозку. Це саме відбувається і під час фізичного болю. Тож для мозку дуже важливі стосунки з іншими людьми.

Хочете підняти їх на новий рівень? Торкайтеся до людей фізично. Ми недооцінюємо силу доторків, але завдяки їм людина виглядає більш переконливою, може підвищити продуктивність команди і т.д.

Торкання до людини, яку ви любите, може зменшити біль; а експеримент, який проводився серед подружніх пар, показав, що чим міцніший шлюб, тим дотик має сильніший вплив. Тому обійміть сьогодні близьку людину. Але не на секунду — поясніть їй, що нейробіологи рекомендують довгі обійми.

Висновки

Що робить людину щасливою, згідно із дослідженнями нейробіологів:

  • Запитайте себе “За що у своєму житті я вдячний?” Не знаєте відповіді? Нічого страшного. Попросіть, щоб вам хтось допоміг її відшукати.
  • Проговорюйте негативні почуття. Не бійтесь називати їх, і ваш мозок менше перейматиметься через них.
  • Прийміть рішення. Нехай це буде “достатньо хороше” замість “найкраще рішення, яке було коли-небудь зроблене на Землі”.
  • Обійми, обійми. І ще раз обійми. Не потрібно писати повідомлення. Торкайтесь близьких людей.
  • Як пояснює Алекс Корб, все взаємопов’язано — почуття вдячності покращує сон; сон зменшує біль; зменшення болю покращує настрій; гарний настрій покращує зосередженість; зосередженість допомагає під час прийняття рішень; прийняття рішень зменшує відчуття тривоги і сприяє задоволенню; задоволення дає причини для вдячності та підвищує ймовірність того, що ви зі всім справитесь і не будете соціально відторгненими, а це робить людину щасливою.

    В КОШИКУ
    Товарів
    на суму 0 грн.
    Переглянути
    КОШИК
    0 товарів

    НАШІ ЗАЦІКАВЛЕННЯ:
    поза сферою Дайсона

    СУМА ЗНАНЬ ТА ТЕХНОЛОГІЙ
    Відомий двічі-лауреат Нобелівської премії з фізики Річард Фейнман усвідомив різницю між “знанням чогось” і “знанням назви чогось”, це й стало однією з головних причин його успіху. Головне у навчанні — не час, який ви виділяєте на нього, а спосіб. Фейнман прийшов до формули навчання, яка дозволила йому розуміти речі краще за інших. Ця формула отримала назву “метод Фейнмана”, і саме вона допомагає вивчати будь-який предмет глибше та швидше. Тема, предмет чи поняття, які б ви хотіли вивчити, не мають значення. Вчити фізику за Фейнманом це перш за все спосіб мислення та синтезу. "Метод Фейнмана" працює всюди, і дуже простий для виконання. Це не лише чудовий метод навчання, але й шлях до зовсім іншого способу мислення. Тож в чому полягає "метод Фейнмана"? Виявляється, потрібно зробити всього 4 простих кроки. #читати
    Бернард ШОУ – найуславленіший (після Шекспіра) англійський драматург та видатний публіцист, ірландець. При отриманні Нобелівської премії він назвав цю подію «знаком вдяки за те полегшення, яке він подарував світу, нічого не надрукувавши в цьому році». Він, як ніхто інший, вмів ідеально єднати гумор і глибокі спостереження, а його влучні і точні цитати стали класикою на всі часи. Саме Шоу разом із Г. Ібсеном і А. Чеховим був «батьком» гостросоціальної, інтелектуальної драми, «драми ідей». Продовжуючи на новій основі традиції ібсенівського театру, Б. Шоу створив неповторно своєрідну драматургічну систему. Отримав премію «Оскар» 1939 за кращий адаптивний сценарій «Пігмаліон». Досить дивно й прикро виглядає історія, як такого проникливого чоловіка перехитрив Сталін а він відтак своєю лекцією обдурив світ. В 1931 році Б.Шоу побував в СРСР з метою пересвідчитися про голод та репресії (як ірландець він розумів і те й інше після британського голодомору Ірландії в 1845-1849). Але його лекція про успіхи СРСР, якісь дрібні проблеми з політв'язнями та відповідь на питання про голод: "Помилуйте. Коли я приїхав у Радянський Союз, я з'їв найситніший обід в моєму житті", лиш підтверджує приказку "На кожного мудреця достатньо простоти". "Шоу" для Шоу було вдале... На українській сцені вперше ставив п'єси Бернарда Шоу пан Лесь Курбас у «Молодому театрі» («Кандіда», 1918) й Театрі ім. Т. Шевченка («Учень диявола», 1922); пізніше в Театрі ім. І. Франка були виставлені «Свята Йоанна» (1924) й «Учень диявола» (1948). #читати
    Є безліч порад, чи варто дочитувати до кінця розпочату вами книгу. Наприклад, існує правило 37 сторінки - якщо ви її не помітили, значить книга вас зачепила. Є правило першого розділу - якщо в першому розділі автор не зміг сказати нічого цікавого для вас, значить ймовірність того, що далі в книзі буде щось вартісне, не дуже велика. А мені (Dmitry Chernyshev) більше подобається інший варіант - читати розширені аннотації з книги і за ними визначати, чи варто купувати цю книгу, щоб прочитати її цілком. Зараз у мене завантажено дві сотні аннотацій книг і щодня я читаю три-чотири вижимки найцікавіших для мене тем в Smartreading.ru. #читати