СПРАВЖНІ ЛІДЕРИ ПОЧУВАЮТЬСЯ БЕЗПЕЧНО І ВПЕВНЕНО, ТОМУ ВИЗНАЮТЬ ЗАСЛУГИ ІНШИХ.

Доктор Немо, Radio Lemberg

Найкращі лідери — сильні та рішучі, але разом із тим скромні. Скромність не означає, що ви слабкі або невпевнені в собі. Це означає, що ви достатньо свідомі та тверді в переконаннях для того, щоб бачити заслуги інших, не відчуваючи загрози для себе. 

Скромність означає, що ви готові прийняти думку, що могли помилятися, визнати, що не можете мати відповідей на всі питання. А отже, ви віддасте належне тим, хто цього заслуговує. 

Джим Коллінз так пише про найкращих лідерів: «Винагороджуючи тих, завдяки кому став можливим успіх компанії, вони дивляться у вікно, а не у дзеркало».

Забути про «ЕГО» 

Скромність приносить свої плоди. Ларрі Боссіді, колишній генеральний директор Honeywell і автор книжки «Виконання обов’язків» (Execution), пояснив, чому скромність робить вас більш ефективним лідером: «Чим більше ви стримуєте своє его, тим реалістичніше сприймаєте проблеми. Ви вчитеся слухати і визнавати, що не маєте відповіді на всі питання. Ви показуєте, що можете навчитися в будь-кого і в будь-який час. 

Ваша гордість не заважає вам збирати інформацію, яка необхідна для досягнення найкращих результатів. Вона не заважає вам розділити успіх з іншими. Скромність дозволяє вам визнавати власні помилки». 

Боссіді дізнався про різницю між скромністю і слабкістю від своєї матері, яка сказала йому: «Це не означає, що ти думаєш про себе гірше; це означає, що ти думаєш про себе менше». 

Забудьте про своє его і натомість зосередьтеся на тому, що буде правильним для компанії. Не дозволяйте завищеній самооцінці стати перешкодою на шляху до пошуку належних відповідей та найкращих способів розв’язування проблем. 

Не бійтеся визнавати і використовувати сильні сторони інших. Джек Велч говорив, що завжди хотів, щоб його оточували люди, розумніші за нього самого. 

Не вірте, що скромність підірве ваш авторитет в очах інших людей. Насправді навпаки. Безвідповідальна зарозумілість не вселяє довіри; довіряють скромним і впевненим у собі людям. 

Як пише колишній мер Нью-Йорка Руді Джуліані у своїй книзі «Лідерство» (Leadership): «Лідери усіх рангів — керівники компаній, тренери, іноді навіть мер — насмілюються думати, що знаходяться там, де вони є, завдяки божественному втручанню. Коли ви потрапили на керівну посаду, не думайте, що ви обрані Богом. Саме тоді слід згадувати про свою скромність, подумати — «Які мої слабкі сторони?», «Як я можу їх врівноважити?»

Безперервне навчання 

Ознакою скромних лідерів є те, що вони постійно прагнуть стати кращими. Вони ніколи не припиняють учитися. Вони не вірять, що знають все, що потрібно знати, що їм більше нема чого вчитися. 

Як сказав Пет Райлі, тренер баскетбольної команди: «Якщо ви не вдосконалюєтесь, ви деградуєте». 

Чарлі Джонс, бізнесмен та оратор, часто казав: «За п’ять років ви залишитеся незмінними, тими ж людьми, що й сьогодні, якщо не враховувати людей, яких ви зустрінете, та книжок, що їх ви прочитаєте». 

Навчайтеся в людей, з якими ви знайомитеся та працюєте. Слухайте стільки ж, скільки ви говорите. І, як і належить будь-якому учневі, не бійтеся сідати за книжки. Як сказав Зіг Зіглар: «Не всі читачі — лідери, але всі лідери — читачі». 

Читання для розуму те саме, що для тіла — фізичні вправи. Твердо вирішіть відсьогодні щоденно читати протягом 30-60 хвилин книжки, які стосуються вашої сфери діяльності. Такий обсяг дорівнюватиме одній книжці на тиждень, 50 книжкам на рік і 500 книжкам за 10 років. Коли ви читаєте і покращуєте знання і навички у своїй галузі, ви швидко отримуєте конкурентну перевагу над людьми, які залишаються менш інформованими.

Викладено за мотивами книги Брайана Трейсі «Як керують найкращі».

Джерело

В КОШИКУ
Товарів
на суму 0 грн.
Переглянути
КОШИК
0 товарів

НАШІ ЗАЦІКАВЛЕННЯ:
поза сферою Дайсона

СУМА ЗНАНЬ ТА ТЕХНОЛОГІЙ
Джеймс Брейнер, Spanish Journalism Society Тези виступу професора з Унівеситету Наварри на міжнародній конференції в Малазі, про новітні тенденції світової журналістики. 1. Видавці новин звертаються до користувачів і перестають розглядати рекламодавців та інвесторів як основне джерело фінансування. Бізнес-модель, при якій фінансування медіа приходить від рекламодавців, віджила свій вік і майже мертва. Автоматична купівля і продаж реклами контролюється монополіями Google і Facebook, що мають кращий доступ до даних про аудиторію медіа, ніж самі ці видання. Видавці не можуть конкурувати з таким домінуванням програмування і таргетингової реклами. Прийшов час спалити кораблі і не озиратися назад. 2. Серед потоків низькоякісного контенту, дезінформації, клікбейта і фейкових новин вартість новинних організації буде залежати від того, наскільки їй довіряє аудиторія. Новинним медіа необхідно зміцнювати довіру і організовувати безпосередню взаємодію з аудиторією, слухати аудиторію, дотримуватися принципів прозорості та відкрито ділитися інформацією про власників і інвесторів, інші джерела фінансування і про те, на що редакція витрачає отримані гроші. І - найголовніше - проводити журналістські розслідування, що сприяють підзвітності та змушують політиків і бізнесменів відповідати за свої слова і дії. #читати
Відомий двічі-лауреат Нобелівської премії з фізики Річард Фейнман усвідомив різницю між “знанням чогось” і “знанням назви чогось”, це й стало однією з головних причин його успіху. Головне у навчанні — не час, який ви виділяєте на нього, а спосіб. Фейнман прийшов до формули навчання, яка дозволила йому розуміти речі краще за інших. Ця формула отримала назву “метод Фейнмана”, і саме вона допомагає вивчати будь-який предмет глибше та швидше. Тема, предмет чи поняття, які б ви хотіли вивчити, не мають значення. Вчити фізику за Фейнманом це перш за все спосіб мислення та синтезу. "Метод Фейнмана" працює всюди, і дуже простий для виконання. Це не лише чудовий метод навчання, але й шлях до зовсім іншого способу мислення. Тож в чому полягає "метод Фейнмана"? Виявляється, потрібно зробити всього 4 простих кроки. #читати
Бернард ШОУ – найуславленіший (після Шекспіра) англійський драматург та видатний публіцист, ірландець. При отриманні Нобелівської премії він назвав цю подію «знаком вдяки за те полегшення, яке він подарував світу, нічого не надрукувавши в цьому році». Він, як ніхто інший, вмів ідеально єднати гумор і глибокі спостереження, а його влучні і точні цитати стали класикою на всі часи. Саме Шоу разом із Г. Ібсеном і А. Чеховим був «батьком» гостросоціальної, інтелектуальної драми, «драми ідей». Продовжуючи на новій основі традиції ібсенівського театру, Б. Шоу створив неповторно своєрідну драматургічну систему. Отримав премію «Оскар» 1939 за кращий адаптивний сценарій «Пігмаліон». Досить дивно й прикро виглядає історія, як такого проникливого чоловіка перехитрив Сталін а він відтак своєю лекцією обдурив світ. В 1931 році Б.Шоу побував в СРСР з метою пересвідчитися про голод та репресії (як ірландець він розумів і те й інше після британського голодомору Ірландії в 1845-1849). Але його лекція про успіхи СРСР, якісь дрібні проблеми з політв'язнями та відповідь на питання про голод: "Помилуйте. Коли я приїхав у Радянський Союз, я з'їв найситніший обід в моєму житті", лиш підтверджує приказку "На кожного мудреця достатньо простоти". "Шоу" для Шоу було вдале... На українській сцені вперше ставив п'єси Бернарда Шоу пан Лесь Курбас у «Молодому театрі» («Кандіда», 1918) й Театрі ім. Т. Шевченка («Учень диявола», 1922); пізніше в Театрі ім. І. Франка були виставлені «Свята Йоанна» (1924) й «Учень диявола» (1948). #читати
Статті