СПРАВЖНІ ЛІДЕРИ ПОЧУВАЮТЬСЯ БЕЗПЕЧНО І ВПЕВНЕНО, ТОМУ ВИЗНАЮТЬ ЗАСЛУГИ ІНШИХ.

Доктор Немо, Radio Lemberg

Найкращі лідери — сильні та рішучі, але разом із тим скромні. Скромність не означає, що ви слабкі або невпевнені в собі. Це означає, що ви достатньо свідомі та тверді в переконаннях для того, щоб бачити заслуги інших, не відчуваючи загрози для себе. 

Скромність означає, що ви готові прийняти думку, що могли помилятися, визнати, що не можете мати відповідей на всі питання. А отже, ви віддасте належне тим, хто цього заслуговує. 

Джим Коллінз так пише про найкращих лідерів: «Винагороджуючи тих, завдяки кому став можливим успіх компанії, вони дивляться у вікно, а не у дзеркало».

Забути про «ЕГО» 

Скромність приносить свої плоди. Ларрі Боссіді, колишній генеральний директор Honeywell і автор книжки «Виконання обов’язків» (Execution), пояснив, чому скромність робить вас більш ефективним лідером: «Чим більше ви стримуєте своє его, тим реалістичніше сприймаєте проблеми. Ви вчитеся слухати і визнавати, що не маєте відповіді на всі питання. Ви показуєте, що можете навчитися в будь-кого і в будь-який час. 

Ваша гордість не заважає вам збирати інформацію, яка необхідна для досягнення найкращих результатів. Вона не заважає вам розділити успіх з іншими. Скромність дозволяє вам визнавати власні помилки». 

Боссіді дізнався про різницю між скромністю і слабкістю від своєї матері, яка сказала йому: «Це не означає, що ти думаєш про себе гірше; це означає, що ти думаєш про себе менше». 

Забудьте про своє его і натомість зосередьтеся на тому, що буде правильним для компанії. Не дозволяйте завищеній самооцінці стати перешкодою на шляху до пошуку належних відповідей та найкращих способів розв’язування проблем. 

Не бійтеся визнавати і використовувати сильні сторони інших. Джек Велч говорив, що завжди хотів, щоб його оточували люди, розумніші за нього самого. 

Не вірте, що скромність підірве ваш авторитет в очах інших людей. Насправді навпаки. Безвідповідальна зарозумілість не вселяє довіри; довіряють скромним і впевненим у собі людям. 

Як пише колишній мер Нью-Йорка Руді Джуліані у своїй книзі «Лідерство» (Leadership): «Лідери усіх рангів — керівники компаній, тренери, іноді навіть мер — насмілюються думати, що знаходяться там, де вони є, завдяки божественному втручанню. Коли ви потрапили на керівну посаду, не думайте, що ви обрані Богом. Саме тоді слід згадувати про свою скромність, подумати — «Які мої слабкі сторони?», «Як я можу їх врівноважити?»

Безперервне навчання 

Ознакою скромних лідерів є те, що вони постійно прагнуть стати кращими. Вони ніколи не припиняють учитися. Вони не вірять, що знають все, що потрібно знати, що їм більше нема чого вчитися. 

Як сказав Пет Райлі, тренер баскетбольної команди: «Якщо ви не вдосконалюєтесь, ви деградуєте». 

Чарлі Джонс, бізнесмен та оратор, часто казав: «За п’ять років ви залишитеся незмінними, тими ж людьми, що й сьогодні, якщо не враховувати людей, яких ви зустрінете, та книжок, що їх ви прочитаєте». 

Навчайтеся в людей, з якими ви знайомитеся та працюєте. Слухайте стільки ж, скільки ви говорите. І, як і належить будь-якому учневі, не бійтеся сідати за книжки. Як сказав Зіг Зіглар: «Не всі читачі — лідери, але всі лідери — читачі». 

Читання для розуму те саме, що для тіла — фізичні вправи. Твердо вирішіть відсьогодні щоденно читати протягом 30-60 хвилин книжки, які стосуються вашої сфери діяльності. Такий обсяг дорівнюватиме одній книжці на тиждень, 50 книжкам на рік і 500 книжкам за 10 років. Коли ви читаєте і покращуєте знання і навички у своїй галузі, ви швидко отримуєте конкурентну перевагу над людьми, які залишаються менш інформованими.

Викладено за мотивами книги Брайана Трейсі «Як керують найкращі».

Джерело

В КОШИКУ
Товарів
на суму 0 грн.
Переглянути
КОШИК
0 товарів

НАШІ ЗАЦІКАВЛЕННЯ:
поза сферою Дайсона

СУМА ЗНАНЬ ТА ТЕХНОЛОГІЙ
Валерій Верховський Той, хто чинить зло, завжди намагається приховати правду. Той, хто зі злом бореться, має вміти відрізняти правду від брехні, а добро від зла, випадковість від злого умислу. Така основа всіх детективів, кількість напрямів цього жанру з часів Едгара По та Конан Дойля значно збільшилася, проте наведений принцип чинний для всіх. Є детективи-загадки; класичний приклад це історії про пригоди отця Брауна: зло достатньо викрити і назвати за іменем. У Шерлока Холмса складніше: злочинцеві треба протиставити не лише логіку, а й застосувати силу. У американському "крутому" детективі, класиком якого був Реймонд Чандлер, інтелект детектива є додатком до силових методів досягнення справедливості. Детектив дає нам впевненість у невідворотності покарання зла, що інтелект, здатний до розвиненого логічного мислення, перемагає хитрість і підступність. Що добро в поєднанні з мужністю та холоднокровністю сильніші за зло. Саме зараз, коли на вулицях стає все більш незатишно, все більше зброї на руках, морально-етична планка стрімко падає, події з Лас-Вегаса взагалі вводять в ступор, отож психіка потребує захопливих історій, де герої яскраві, атмосфера тривожно-небезпечна, а справедливість врешті бере гору. Тобто хочеться якраз детективів: віртуозного розслідування зухвалого злочину. Хочеться нових місіс Марпл, Пуаро чи хоча б лейтенантів Коломбо. #читати
Фантастика - йдеться про книжки чи про кінематограф - буває науковою, не зовсім науковою чи зовсім ненауковою (або фентезі). "Батьківщиною" фентезі є не середньовіччя і не казки та легенди, а підсвідомість; середньовіччя було такою собі колективною підсвідомістю західної цивілізації, тому більшість сюжетів і архетипів фентезі запозичено звідти. Нам мало цікавий справжній рицар Хруоланд, але ми знаємо про подвиги легендарного лицаря Роланда. У НФ ці припущення або можливі, або вірогідно можливі, у фентезі вони мають бути такими, що неможливі в принципі. Але є "смуга" на межі цих двох потужних течій фантазії, яку можна віднести і до того, і до того напряму, та яка не цілковито відповідає критеріям "твердої" НФ або "Чистої" фентезі. Тому поряд із стрічками, в яких дотримано традицій жанру та зображені зорельоти, кіборги, прибульці тощо, до переліку фільмів, які є визначними для кінофантастики, увійшли такі, що не дають вичерпного пояснення дивам. Припущення в таких історіях органічно вплетене у саму фабулу. Тож така фантастика має право називатися науковою, бо вона філософська, а філософія - наука. #читати
Микола Лукаш вважав Майка Йогансена людиною №1 в українській літературі, оскільки той був блискучим перекладачем з багатьох мов та унікальним письменником, абсолютно достойний нобелівської премії. Микола Лукаш був не менш важливий для Європейської культури і так само міг претендувати на цей почесний п’єдестал. #читати
Статті