ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ РОЗШИФРУВАВ МАНУСКРИПТ ВОЙНИЧА #Загадки

Канадські вчені з Альбертського університету за допомогою штучного інтелекту розшифрували початок манускрипту Войнича.

Як повідомляє CBCNews, першим завданням дослідників було з'ясувати, якою мовою написана рукопис.

За словами одного з дослідниківҐреґаКондрака, для цього була взята Загальна декларація прав людини, перекладена на 380 мов, і за допомогою складних статистичних процедур виведений алгоритм, який розпізнавав мову документа з точністю до 97%. Використавши цей же алгоритм для прочитання манускрипту Войнича, вони з'ясували, що він складений на івриті.

Для свого шифру автор рукописи змінив порядок букв в кожному слові, відкинувши всі голосні.

Таким чином, згідно з висновками комп'ютерного алгоритму, перше речення артефакту звучить так: «Вона дала поради священику, одному господареві, мені і людям».

Перші 72 слова, за даними вчених, можуть відноситися до рослинної фармакології, в цій секції зустрічаються такі терміни, як «фермер», «світло», «повітря» і «вогонь».

На думку Кондрака, незважаючи на колосальну роботу штучного інтелекту, без участі людини в даній роботі не обійтися - живий розум потрібен, щоб зрозуміти синтаксис і смислові зв'язки слів. Зокрема, потрібні фахівці з івриту, історики і криптографи.

Рукопис Войнича є середньовічнимтвором, написаним в XV столітті невідомими авторами. Розшифрувати її дослідники намагаються вже кілька сотень років, проте до сьогоднішнього дня мова манускрипту була нікому не відома.

Артефакт виявлений антикваром Вільфредом Войничем в стародавньому південно-європейському замку Вілла Мондрагоне.

В КОШИКУ
Товарів
на суму 0 грн.
Переглянути
КОШИК
0 товарів

НАШІ ЗАЦІКАВЛЕННЯ:
поза сферою Дайсона

СУМА ЗНАНЬ ТА ТЕХНОЛОГІЙ
Рене Декарт (фр. René Descartes, лат. Renatus Cartesius — Ренат Картезій). Сьогодні виповнюється 422 роки з Дня Народження 31.03.1596 (помер 11.02.1650). Візіонер з когорти великих, окрім колосального впливу на розвиток філософської думки, зробив суттєвий внесок до математики, фізики — того, що сьогодні назвали б теорією знання. Декарт прославив своє ім'я великою кількістю трактатів з математики та філософії. Основні з них: «Геометрія» (1637), «Міркування про метод, що дозволяє направляти свій розум і відшукувати істину в науках» (1637), «Засади філософії» (1644). Крім того він заклав основи аналітичної геометрії, дав поняття змінної величини і функції, ввів багато алгебраїчних визначень. Автор теорії, яка пояснює утворення небесних тіл вихоровим рухом частинок матерії (вихори Декарта), розповів все про райдугу. Ввів поняття рефлексу (дуга Декарта). Декарт запровадив власну систему координат. У фізиці він сформулював закон збереження кількості руху, запровадив поняття імпульсу сили. Декарт — автор методу радикального сумніву в філософії, механіцизму у фізиці, предтеча рефлексології. Постійно розмірковував і експериментував, чи то була райдуга чи крісло-качалка. Французький філософ був одним з мислителів, які сприяли переходу від Середньовіччя до т. зв. Нового часу. Вихідне положення його праць — що нічого не повинно бути сприйняте на віру, сформоване традицією чи усталеними поглядами сьогодення. Запропонована ним методологія власного пошуку істини, та відповідно "правильного" застосування свого розуму може бути хорошою методологічною вправою для будь-якої активно мислячої людини. Сам Декарт зіштовхнувся з проблемою конфлікту з науковими та релігійними авторитетами, що визначали "силове поле" ідей сучасної йому спільноти. І це, безумовно, вплинуло на форму і логіку опису його власних ідей. Ця ситуація є характерною для більшості творців візійного рівня. Інерційна характеристика спільноти, її спроможність до сприйняття нового, межа і корисність консерватизму з іншого боку є важливими, практичними характеристики часів змін. #читати
Американський мільйонер Форест Фенн сховав у горах величезного Єлловстоунського заповідника скриню з золотом та антикваріатом. Тисячі людей поки що безуспішно шукають скарби 87-річного чоловіка. Це небезпечно. Шестеро загинули. Останній – влітку 2017 року. #читати
Вважається, що моркву, почали вирощувати в Афганістані, Ірані та Пакистані на початку нашої ери, вона мала темно-фіолетове коріння, зумовлене присутністю пігменту антоціаніну. Згодом дика морква поширилась на захід від цього регіону до Малої Азії (у X або XI столітті), Іспанії (XII століття) і Північно-Західніої Європи (у XV столітті), і на схід до Китаю (у XIII або XIV столітті) і Японії (у XVII столітті). На якомусь етапі виникли мутантні жовті і білі форми, позбавлені антоціанінів. Дані з документів і картин свідчать, що морква культивована в Північно-Західній Європі до XVI століття була фіолетового або жовтого кольору. Так було аж до ювілею Короля Нідерландів Вільгельма Оранського, XVIІ століття, якому в подарунок селекціонували з жовтої моркви оранжеву, в якій виявилась висока концентрація бета-каротину (оранжевого пігменту). #читати