Всесвітньовідомий автор бестселерів «HomoSapiens: коротка історія людства» та «HomoDeus: коротка історія майбутнього», ізраїльський професор-історик Юваль Ной Гарарі, на Всесвітньому економічному форумі у Давосі, виступив з напевно найцікавішою промовою серед усіх ораторів. Ми переклали його виступ українською мовою, і дуже радимо прочитати цю статтю самим та потім ще раз — разом з вашими дітьми. Крім того, перша його книга вже є у продажу українською мовою, а незабаром англійською з’явиться вже третій його бестселер — «Двадцять один урок для двадцять першого століття».

МИ — ОСТАННІ ПОКОЛІННЯ HOMO SAPIENS

Сьогодні я хочу поговорити про майбутнє нашого виду. Ймовірно, ми є одним з останніх поколінь гомосапієнс. Через сто-двісті років на планеті Земля домінуватимуть істоти, що відрізняються від нас більше, ніж ми відрізняємося від неандертальців чи шимпанзе, тому що у прийдешніх поколіннях ми навчимося створювати тіла, мозок та саму людську свідомість. Саме вони стануть основними продуктами в економіці, економіці 21 століття. Не текстильні вироби, не транспортні засоби чи зброя, а тіла, мізки та людська свідомість.

Як саме виглядатиме майбутнє господарів планети? А це вже вирішать ті, хто володіє даними та інформацією. Ті, хто контролюють інформацію, контролюють не лише майбутнє людства, але й майбутнє життя як такого, босьогодні дані та інформація – найважливіші ресурси у світі.

У стародавні часи найціннішим ресурсом була земля. І якщо хтось мав у своїй владі забагато землі, людство розділялося на аристократів та простих людей. Пізніше, у сучасні часи, а саме останні два століття, техніка та механізми зайняли місце землі у якості найважливішого ресурсу. І якщо хтось володів технікою, людство ділилося на класи: капіталістів та пролетаріїв. Тепер же інформація витісняє техніку. І, якщо хтось матиме у своїх руках забагато інформації, людство поділиться не на класи, а на види, різні види.

Чому ж інформація є настільки важливою? А важливою вона є тому, що ми досягли межі, коли можна «хакнути» не лише комп'ютери, але й людей та інші організми. Зараз усі говорять про злам комп'ютерів, електронної пошти, банкових рахунків та мобільних телефонів. Але фактично ми просто нарощуємо здатність «хакнути» саму людину.

Що ж потрібно для того, аби «хакнути» людину? Потрібні дві речі: достатня комп'ютерна потужність і багато даних, особливо біометричних. Даних не про те, що я купую і куди йду, а про те, що відбувається всередині мого тіла та мого мозку.Ніхто не мав потрібної комп'ютерної потужності та потрібної кількості даних, аби хакнути людство. До сьогодні.

Навіть коли радянське КГБ чи іспанська інквізиція всі 24 години всюди стежила за тим, що ти робиш, слухали все, що ти скажеш, все ж вони не мали сили комп'ютерів і біологічних знань, потрібних для того, аби вивідати, що відбувається всередині твого тіла та мозку, і зрозуміти, як ти почуваєшся, як мислиш і чого хочеш.