БЕРНАРД ШОУ. ГЕНІЙ З КРАСНОМОВНИМ ПРІЗВИЩЕМ

Бернард ШОУ – найуславленіший (після Шекспіра) англійський драматург та видатний публіцист, ірландець. При отриманні Нобелівської премії він назвав цю подію «знаком вдяки за те полегшення, яке він подарував світу, нічого не надрукувавши в цьому році». Він, як ніхто інший, вмів ідеально єднати гумор і глибокі спостереження, а його влучні і точні цитати стали класикою на всі часи. Саме Шоу разом із Г. Ібсеном і А. Чеховим був «батьком» гостросоціальної, інтелектуальної драми, «драми ідей». Продовжуючи на новій основі традиції ібсенівського театру, Б. Шоу створив неповторно своєрідну драматургічну систему. Отримав премію «Оскар» 1939 за кращий адаптивний сценарій «Пігмаліон».   

 Досить дивно й прикро виглядає історія, як такого проникливого чоловіка перехитрив Сталін а він відтак своєю лекцією обдурив світ. В 1931 році Б.Шоу побував в СРСР з метою пересвідчитися про голод та репресії (як ірландець він розумів і те й інше після британського голодомору Ірландії в 1845-1849). Але його лекція про успіхи СРСР, якісь дрібні проблеми з політв'язнями та відповідь на питання про голод: "Помилуйте. Коли я приїхав у Радянський Союз, я з'їв найситніший обід в моєму житті", лиш підтверджує приказку "На кожного мудреця достатньо простоти". "Шоу" для Шоу було вдале...

На українській сцені вперше ставив п'єси Бернарда Шоу пан Лесь Курбас у «Молодому театрі» («Кандіда», 1918) й Театрі ім. Т. Шевченка («Учень диявола», 1922); пізніше в Театрі ім. І. Франка були виставлені «Свята Йоанна» (1924) й «Учень диявола» (1948).   

 

Стаття повністю доступна лише для авторизованих користувачів
В КОШИКУ
Товарів
на суму 0 грн.
Переглянути
КОШИК
0 товарів

НАШІ ЗАЦІКАВЛЕННЯ:
поза сферою Дайсона

СУМА ЗНАНЬ ТА ТЕХНОЛОГІЙ
Американський мільйонер Форест Фенн сховав у горах величезного Єлловстоунського заповідника скриню з золотом та антикваріатом. Тисячі людей поки що безуспішно шукають скарби 87-річного чоловіка. Це небезпечно. Шестеро загинули. Останній – влітку 2017 року. #читати
Вважається, що моркву, почали вирощувати в Афганістані, Ірані та Пакистані на початку нашої ери, вона мала темно-фіолетове коріння, зумовлене присутністю пігменту антоціаніну. Згодом дика морква поширилась на захід від цього регіону до Малої Азії (у X або XI столітті), Іспанії (XII століття) і Північно-Західніої Європи (у XV столітті), і на схід до Китаю (у XIII або XIV столітті) і Японії (у XVII столітті). На якомусь етапі виникли мутантні жовті і білі форми, позбавлені антоціанінів. Дані з документів і картин свідчать, що морква культивована в Північно-Західній Європі до XVI століття була фіолетового або жовтого кольору. Так було аж до ювілею Короля Нідерландів Вільгельма Оранського, XVIІ століття, якому в подарунок селекціонували з жовтої моркви оранжеву, в якій виявилась висока концентрація бета-каротину (оранжевого пігменту). #читати
DrNemo Вітаю друзі-медики, та й не медики особливо з черговим поступом в медичних реформах. Ми двома руками За те щоби таки щось мінялося в кращу сторону для лікарів та пацієнтів. Благими намірами... Але всі попередні роки якось так ставалося, що кожен новий міністр дивним чином бачив реформування в скороченні якогось чергового бюджетовитратного фактору. Спочатку скоротили середній медперсонал, потім молодший, відтак настала черга заміни швидкими профільних спеціалістів, не втрачаючи темпу в швидких замінили лікарів на парамедиків. Горизонти подальших скорочень захоплюючі, виявляється туберкульоз не так вже й потрібно лікувати в спецлікарнях. А що скажуть лікарі, до яких записалося 2000 чол. на лікування та й дійсно почнуть створювати щоденні черги? А чи планується якось впорядкувати страхову медицину щоб таки якість кошти цілево компенсувалися лікарням та медперсоналу? Сумний досвід обовя'зкової особистої фінансової підтримки своїх рідних та не дуже в медзакладах... Питань багато, відповідей менше. Хотілось би бачити цілісну картину, фінальну мету та очікувану схему Системи Охорони Здоров'я, тоді й зрозумілі будуть проміжні моменти реформ. А от щодо якості наданих послуг та обговорення дотичних тем попереду, а поки що в рамках самоосвіти вивчаємо Вісім сезонів канадського серіалу DrHouseMD, 117 серій з 2004 по 2011 рік… Такий марафон з незмінною цікавістю, беззаперечним впливом на медичну спільноту та суспільство в цілому достойний вивчення та перегляду. Доктор Хаус (у виконанні англійського актора Г'ю Лорі, який за кожен з епізодів отримував $400,000.00, та ще й одержав за цю роль «Золотий глобус» в 2006 й 2007 роках, премію «Еммі» в 2005, нагороду Гільдії телеакторів в 2007, 2009 та безліч інших)— блискучий фахівець у галузі захворювань нирок (нефрологія) і інфекційних хвороб, але через деякі особливості його характеру його не можна назвати улюбленцем пацієнтів і колег— він замкнутий, різкий і цинічний, схильний до мізантропії й бунтарства. Він не обтяжує себе дотриманням правил гарного тону й часом здається, що він повністю позбавлений почуття жалю (хоч це не так). #читати