Щелепно-лицева хірургія. Підручник

Список скорочень

Розділ 1. Обстеження щелепно-лицевого хворого

1.1. Опитування

1.1.1. З’ясування скарг

1.1.2. Збирання анамнезу захворювання

1.1.3. Збирання анамнезу життя

1.2. Обстеження щелепно-лицевої ділянки

1.2.1. Огляд

1.2.2. Пальпація

1.3. Обстеження порожнини рота

1.3.1. Визначення виду прикусу

1.3.2. Визначення ступеня відкривання рота

1.3.3. Огляд, фізикальне й інструментальне дослідження присінка порожнини рота, власне порожнини рота, зіва, зубів

1.4. Функціональні методи діагностики

1.5. Лабораторні методи діагностики

1.5.1. Дослідження крові

1.5.2. Дослідження сечі

1.6. Променеві методи діагностики

1.6.1. Рентгенологічні методи дослідження

1.6.1.1. Прикладна анатомія кісток лицевого черепа

1.6.1.2. Методи рентгенографії

1.6.1.3. Види рентгенограм

1.6.1.4. Рентгенологічна візуалізація кісток лицевого черепа без патології

1.6.1.5. Рентгенологічні ознаки патологічних процесів у кістковій тканині

1.6.1.5.1. Остеосклероз

1.6.1.5.2. Остеопороз

1.6.1.5.3. Остеоліз

1.6.1.6. Рентгенологічні ознаки захворювань і ушкоджень щелепно-лицевої ділянки

1.6.1.6.1. Рентгенологічні ознаки періодонтиту

1.6.1.6.2. Рентгенологічні ознаки періоститу

1.6.1.6.3. Рентгенологічні ознаки остеомієліту

1.6.1.6.4. Рентгенологічні ознаки перикороніту

1.6.1.6.5. Рентгенологічні ознаки одонтогенного гаймориту

1.6.1.6.6. Рентгенологічні ознаки переломів кісток щелепно-лицевої ділянки

1.6.1.6.7. Рентгенологічні ознаки загоєння кісткової тканини після перелому

1.6.1.7. Сіалографія

1.6.1.8. Комп’ютерна томографія

1.7. Стереолітографія

Розділ 2. Знеболювання у щелепно-лицевій хірургії

2.1. Медикаментозні методи знеболювання у щелепно-лицевій хірургії

2.2. Місцеве знеболювання у щелепно-лицевій хірургії

2.2.1. Клінічна фармакологія місцевих анестетиків

2.2.1.1. Хімічна структура, механізм дії та метаболізм місцевих анестетиків

2.2.1.2. Місцеві анестетики ефірного ряду

2.2.1.2.1. Новокаїн

2.2.1.2.2. Дикаїн

2.2.1.2.3. Анестезин

2.2.1.3. Місцеві анестетики амідного ряду

2.2.1.3.1. Лідокаїн

2.2.1.3.2. Тримекаїн

2.2.1.3.3. Піромекаїн

2.2.1.3.4. Прилокаїн

2.2.1.3.5. Ультракаїн

2.2.1.3.6. Мепівакаїн

2.2.1.3.7. Бупівакаїн

2.2.1.3.8. Етидокаїн

2.2.1.4. Ад’ювантні препарати

2.2.1.5. Вибір місцевого анестетика залежно від віку, маси тіла пацієнта, супутніх захворювань і станів

2.2.2. Аплікаційна анестезія

2.2.3. Iнфільтраційна анестезія

2.2.4. Провідникова анестезія

2.2.4.1. Периферійне провідникове знеболювання

2.2.4.1.1. Iнфраорбітальна анестезія

2.2.4.1.2. Туберальна анестезія

2.2.4.1.3. Знеболювання верхнього зубного сплетення (плексуальна анестезія)

2.2.4.1.4. Палатинальна анестезія

2.2.4.1.5. Різцева анестезія

2.2.4.1.6. Мандибулярна анестезія

2.2.4.1.7. Ментальна анестезія

2.2.4.2. Центральне провідникове знеболювання

2.2.4.2.1. Крило-піднебінна анестезія

2.2.4.2.2. Анестезія біля овального отвору

2.2.5. Ускладнення місцевого знеболювання

2.2.5.1. Загальні ускладнення під час проведення місцевого знеболювання

2.2.5.1.1. Алергійні реакції

2.2.5.1.2. Системна токсична дія місцевих анестетиків

2.2.5.1.3. Гостра судинна недостатність

2.2.5.2. Місцеві ускладнення під час проведення місцевого знеболювання

2.2.5.2.1. Ушкодження судин

2.2.5.2.2. Ушкодження нервів

2.2.5.2.3. Поломка ін’єкційної голки

2.2.5.2.4. Iшемія шкіри

2.2.5.2.5. Ушкодження м’яких тканин

2.2.5.2.6. Некроз знеболюваних тканин

2.2.5.2.7. Iнші ускладнення

2.3. Загальне знеболювання у щелепно-лицевій хірургії

2.3.1. Премедикація

2.3.2. Неінгаляційний наркоз

2.3.3. Iнгаляційний наркоз

2.4. Комбіноване знеболювання у щелепно-лицевій хірургії

Розділ 3. Видалення зубів

3.1. Показання і протипоказання до видалення зубів

3.1.1. Показання до видалення зубів

3.1.2. Протипоказання до видалення зубів

3.2. Методика видалення зубів

3.2.1. Підготовка до операції видалення зуба

3.2.2. Iнструменти для видалення зубів

3.2.2.1. Щипці для видалення зубів

3.2.2.2. Зубні елеватори

3.2.3. Положення лікаря і хворого

3.2.4. Способи фіксації щипців у руці лікаря

3.2.5. Прийоми видалення зубів щипцями

3.3. Особливості видалення окремих груп зубів

3.3.1. Видалення зубів і коренів на верхній щелепі

3.3.1.1. Видалення верхніх різців

3.3.1.2. Видалення верхнього ікла

3.3.1.3. Видалення верхніх малих кутніх зубів

3.3.1.4. Видалення верхніх великих кутніх зубів

3.3.2. Видалення зубів і коренів на нижній щелепі

3.3.2.1. Видалення нижніх різців

3.3.2.2. Видалення нижнього ікла

3.3.2.3. Видалення нижніх малих кутніх зубів

3.3.2.4. Видалення нижніх великих кутніх зубів

3.3.3. Видалення молочних зубів

3.3.4. Атипове видалення зубів

3.4. Догляд за раною після видалення зуба

3.5. Ускладнення під час видалення зубів

3.5.1. Загальні ускладнення під час видалення зубів

3.5.2. Місцеві ускладнення під час видалення зубів

3.5.2.1. Перелом зуба, який видаляють, або його кореня

3.5.2.2. Перелом, вивихування або видалення сусіднього зуба

3.5.2.3. Відламування ділянки альвеолярного відростка

3.5.2.4. Відламування горба верхньої щелепи

3.5.2.5. Вивихування нижньої щелепи

3.5.2.6. Перелом нижньої щелепи

3.5.2.7. Ушкодження м’яких тканин

3.5.2.8. Проштовхування зуба або його кореня в м’які тканини

3.5.2.9. Перфорація дна верхньощелепної пазухи

3.5.2.10. Iнші ускладнення

3.5.3. Місцеві ускладнення після видалення зуба

3.5.3.1. Кровотеча

3.5.3.2. Альвеоліт

3.5.3.3. Гострі кісткові краї ямки

Розділ 4. Одонтогенні запальні захворювання щелеп

4.1. Періодонтит

4.1.1. Гострий періодонтит

4.1.1.1. Гострий серозний періодонтит

4.1.1.2. Гострий гнійний періодонтит

4.1.2. Хронічний періодонтит

4.1.2.1. Хронічний гранулюючий періодонтит

4.1.2.2. Хронічний гранулематозний періодонтит

4.1.2.3. Хронічний фіброзний періодонтит

4.1.3. Вікові особливості перебігу періодонтиту

4.2. Одонтогенний періостит щелеп

4.2.1. Гострий одонтогенний періостит щелеп

4.2.2. Хронічний одонтогенний періостит щелеп

4.2.3. Вікові особливості перебігу одонтогенного періоститу щелеп

4.3. Одонтогенний остеомієліт щелеп

4.3.1. Гострий одонтогенний остеомієліт щелеп

4.3.2. Підгострий одонтогенний остеомієліт щелеп

4.3.3. Хронічний одонтогенний остеомієліт щелеп

4.3.4. Вікові особливості перебігу одонтогенного остеомієліту щелеп

Розділ 5. Утруднене прорізування запізнілих зубів (зубів мудрості)

5.1. Ретенція і дистопія запізнілих зубів

5.2. Ускладнення утрудненого прорізування запізнілих зубів

5.2.1. Перикороніт

5.2.2. Лімфаденіт

5.2.3. Абсцеси і флегмони

5.2.4. Періостит

5.2.5. Остеомієліт

Розділ 6. Одонтогенне запалення верхньощелепної пазухи (гайморит)

6.1. Гострий одонтогенний гайморит

6.2. Хронічний одонтогенний гайморит

Розділ 7. Підшкірна гранульома обличчя

Розділ 8. Неспецифічні запальні захворювання м’яких тканин щелепно-лицевої ділянки

8.1. Лімфаденіт

8.2. Запальний інфільтрат

8.3. Абсцеси і флегмони

8.3.1. Абсцеси і флегмони підочноямкової ділянки

8.3.2. Абсцеси і флегмони виличної ділянки

8.3.3. Флегмони очної ямки

8.3.4. Абсцеси і флегмони щічної ділянки

8.3.5. Абсцеси і флегмони підскроневої і крило-піднебінної ямок

8.3.6. Абсцеси і флегмони скроневої ділянки

8.3.7. Абсцеси і флегмони привушно-жувальної ділянки  

8.3.8. Абсцеси і флегмони позащелепної ділянки

8.3.9. Абсцеси і флегмони піднижньощелепної ділянки

8.3.10. Абсцеси і флегмони підпідборідної ділянки

8.3.11. Абсцеси і флегмони крило-нижньощелепного простору

8.3.12. Абсцеси і флегмони приглоткового простору

8.3.13. Абсцеси і флегмони під’язикової ділянки

8.3.14. Абсцеси і флегмони щелепно-язикового жолобка

8.3.15. Абсцеси і флегмони язика

8.3.16. Абсцеси піднебіння

8.3.17. Флегмони м’яких тканин дна порожнини рота і шиї

8.4. Фурункули і карбункули

Розділ 9. Прояви специфічних інфекційних захворювань у щелепно-лицевій ділянці

9.1. Бешиха

9.2. Сибірка

9.3. Нома

9.4. Туберкульоз

9.5. Актиномікоз

9.6. Сифіліс

Розділ 10. Ускладнення запальних захворювань щелепно-лицевої ділянки

10.1. Тромбофлебіт лицевих вен і пазух головного мозку

10.2. Медіастиніт

10.3. Сепсис

Розділ 11. Проблеми ВІЛ-інфекції в щелепно-лицевій хірургії

11.1. Основні поняття і визначення з галузі наркоманії

11.2. ВIЛ-інфекція/СНIД

11.3. Характерні ураження щелепно-лицевої ділянки при ВIЛ-інфекції

11.4. Особливості клінічного перебігу гнійно-запальних захворювань щелепно-лицевої ділянки при ВIЛ-інфекції

11.5. Професійне зараження ВIЛ-інфекцією медичного персоналу

Розділ 12. Лікування гнійно-запальних захворювань м’яких тканин щелепно-лицевої ділянки

12.1. Хірургічні методи

12.1.1. Вибір оптимального терміну розкриття гнійного вогнища

12.1.2. Вибір оптимального методу знеболювання

12.1.3. Вибір оперативного доступу

12.1.4. Вибір методу дренування післяопераційної рани

12.1.5. Вибір способу загоювання післяопераційної рани

12.2. Місцеве лікування гнійних ран

12.3. Антибактеріальна терапія

12.4. Дезінтоксикаційне та загальнозміцнювальне лікування

12.5. Iмуномодулювальна терапія

12.5.1. Засоби пасивної імунізації

12.5.2. Засоби активної імунізації

12.5.3. Біостимулятори

12.6. Гіпосенсибілізувальна терапія

12.7. Фізіотерапія

Розділ 13. Профілактика гнійно-запальних захворювань

Розділ 14. Запальні захворювання слинних залоз

14.1. Епідемічний паротит

14.2. Лімфогенний паротит

14.3. Калькульозний сіаладеніт

14.4. Специфічний сіаладеніт

14.4.1. Актиномікозний сіаладеніт

14.4.2. Туберкульозний сіаладеніт

14.5. Сіалодохіт
14.6. Сіалоз
14.7. Синдроми з ураженням слинних залоз

14.7.1. Синдром Шегрена
14.7.2. Хвороба Мікуліча
14.7.3. Саркоїдоз слинних залоз
14.7.4. Доброякісне лімфоепітеліальне ураження

14.8. Кіста слинних залоз

14.8.1. Кіста малих слинних залоз
14.8.2. Кіста під’язикової залози
14.8.3.  Кіста привушної залози
14.8.4. Кіста піднижньощелепної залози

Розділ 15. Ушкодження тканин щелепно-лицевої ділянки

15.1. Ушкодження м’яких тканин щелепно-лицевої ділянки

15.1.1. Забиття

15.1.2. Садна

15.1.3. Рана

15.1.4. Особливості клінічного перебігу ран м’яких тканин залежно від локалізації в щелепно-лицевій ділянці

15.1.5. Хірургічне оброблення ран м’яких тканин щелепно-лицевої ділянки

15.1.6. Організаційні принципи надання медичної допомоги при ушкодженнях м’яких тканин щелепно-лицевої ділянки

15.1.7. Ускладнення ушкоджень м’яких тканин щелепно-лицевої ділянки:

15.1.7.1. Асфіксія

15.1.7.2. Кровотеча

15.1.7.3. Дихальна недостатність

15.1.7.4. Післятравматичний осифікуючий міозит

15.2. Ушкодження зубів

15.2.1. Забиття зуба

15.2.2. Вивих зуба

15.2.3. Перелом зуба

15.3. Переломи кісток щелепно-лицевої ділянки

15.3.1. Переломи альвеолярного відростка верхньої і нижньої щелеп

15.3.2. Переломи нижньої щелепи

15.3.2.1. Шинування

15.3.2.2. Остеосинтез

15.3.2.3. Апаратні методи іммобілізації відламків нижньої щелепи

15.3.2.4. Особливості лікування переломів нижньої щелепи у дітей

15.3.2.5. Лікування переломів нижньої щелепи залежно від стадій репаративного остеогенезу

15.3.2.6. Дієтотерапія

15.3.3. Переломи верхньої щелепи

15.3.4. Переломи виличної кістки та виличної дуги

15.3.5. Ускладнення переломів щелеп

15.3.5.1. Ранні ускладнення

15.3.5.1.1. Нагноєння кісткової рани

15.3.5.1.2. Вторинне зміщення відламків

15.3.5.2. Пізні ускладнення

15.3.5.2.1. Післятравматичний остеомієліт

15.3.5.2.2. Післятравматичний гайморит

15.3.5.2.3. Порушення репаративної регенерації нижньої щелепи

15.3.5.2.4. Захворювання скронево-нижньощелепного суглоба

15.3.5.2.5. Контрактура жувальних м’язів

15.3.5.2.6. Консолідація відламків у неправильному положенні

15.3.5.2.7. Бронхолегеневі ускладнення

15.3.5.2.8. Церебральні порушення

15.4. Вивихи нижньої щелепи

15.5. Опіки щелепно-лицевої ділянки

15.5.1. Термічні опіки

15.5.2. Хімічні опіки

Розділ 16. Пухлиноподібні захворювання щелепно-лицевої ділянки і шиї

16.1. Пухлиноподібні захворювання щелеп

16.1.1. Радикулярні кісти щелеп

16.1.2. Фолікулярні кісти щелеп

16.1.3. Цистектомія

16.1.4. Цистотомія

16.1.5. Особливості хірургічного лікування різних кіст щелеп

16.2. Пухлиноподібні утворення м’яких тканин щелепно-лицевої ділянки і шиї

16.2.1. Дермоїдні (епідермоїдні) кісти м’яких тканин щелепно-лицевої ділянки і шиї

16.2.2. Серединні кісти і нориці шиї

16.2.3. Бічні кісти і нориці шиї

16.2.3.1. Бічні кісти шиї

16.2.3.2. Бічні нориці шиї

16.2.4. Атерома

16.2.5. Епулід

Розділ 17. Пухлини щелепно-лицевої ділянки

17.1. Доброякісні пухлини щелепно-лицевої ділянки

17.1.1. Доброякісні пухлини щелеп

17.1.1.1. Остеома

17.1.1.2. Остеобластома

17.1.1.3. Амелобластома

17.1.1.4. Одонтома

17.1.2. Доброякісні пухлини м’яких тканин щелепно-лицевої ділянки

17.1.2.1. Ліпома

17.1.2.2. Фіброма

17.1.2.3. Гемангіома

17.1.2.4. Лімфангіома

17.2. Злоякісні пухлини щелепно-лицевої ділянки

17.2.1. Рак шкіри та слизових оболонок щелепно-лицевої ділянки

17.2.2. Рак щелепи

17.3. Остеонекроз

17.3.1. Постпроменевий остеонекроз щелеп
17.3.2. Хіміотерапевтичний остеонекроз щелеп

Розділ 18. Захворювання скронево-нижньощелепного суглоба

18.1. Артрит скронево-нижньощелепного суглоба

18.1.1. Гострий артрит скронево-нижньощелепного суглоба

18.1.2. Хронічний артрит скронево-нижньощелепного суглоба

18.1.3. Вторинні артрити скронево-нижньощелепного суглоба

18.2. Артроз скронево-нижньощелепного суглоба

18.3. Больова дисфункція скронево-нижньощелепного суглоба

18.4. Анкілоз скронево-нижньощелепного суглоба

Розділ 19. Захворювання й ушкодження нервів щелепно-лицевої ділянки

19.1. Захворювання й ушкодження трійчастого нерва

19.1.1. Невралгія трійчастого нерва

19.1.1.1. Невралгії трійчастого нерва переважно центрального генезу

19.1.1.2. Невралгії трійчастого нерва переважно периферійного генезу

19.1.1.3. Диференціальна діагностика невралгій трійчастого нерва

19.1.1.4. Лікування невралгій трійчастого нерва

19.1.1.4.1. Блокади гілок трійчастого нерва

19.1.1.4.2. Хірургічне лікування невралгії трійчастого нерва

19.1.2. Неврит трійчастого нерва

19.2. Неврит лицевого нерва

Розділ 20. Рубці: особливості клінічного перебігу та лікування
Розділ 21. Захворювання слизових оболонок порожнини рота при гальванічній патології
Додаток. Тестові завдання для самостійного контролю рівня знань
Література