Клінічна лабораторна діагностика.Підручник

Клінічна лабораторна діагностика.Підручник

ISBN:978-617-505-838-1

Автор:

Видавництво:Київ: Медицина

Рік видання:2021

Сторінок:472

Ціна: 795.00 грн.
Підручник складено відповідно до нової навчальної програми за єдиним планом. Висвітлено загальні положення, етіологію, патогенез захворювань різних органів і систем, традиційні й сучасні можливості діагностики. У частині I описано сучасні уявлення про кровотворення і новітні аспекти діагностики захворювань крові згідно із критеріями класифікації ВООЗ, висвітлено сучасне розуміння функції системи гемостазу, а також методи діагностики і контролю ефективності лікування захворювань, що супроводжуються порушенням коагуляції. У частині II, присвяченій загальноклінічним і цитологічним дослідженням, велику увагу приділено правилам узяття матеріалу та його оброблення, фізико-хімічним властивостям, оцінюванню макро- й мікроскопічної картини при патології різних органів і систем. Описано характерні ознаки різних тканин, особливості епітелію та його різновидів. Наведено цитоморфологічні ознаки запальних і передпухлинних станів, доброякісних і злоякісних пухлин різних ­гістологічних типів. Для лікарів-інтернів, студентів медичних закладів вищої освіти, фахівців лабораторної ­діагностики і клініцистів різних спеціальностей.

Список скорочень

Передмова

ЧАСТИНА I. ГЕМАТОЛОГІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

Розділ 1. Вступ у гематологію

1.1. Кровотворення. Загальні аспекти. Cтовбурова кровотворна клітина

1.2. Кістковомозкове кровотворення. Оцінювання мієлограми

1.3. Еритроцитопоез

1.4. Лейкоцитопоез

1.4.1. Гранулоцитопоез

1.4.2. Моноцитопоез

1.4.3. Лімфопоез

1.5. Тромбоцитопоез

1.6. Загальний аналіз крові

Розділ 2. Клініко-лабораторна діагностика анемій

2.1. Класифікація анемій

2.2. Постгеморагічні анемії

2.2.1. Гостра постгеморагічна анемія

2.3. Залізодефіцитні анемії

2.3.1. Залізодефіцитні анемії у дітей

2.3.2. Анемії хронічних захворювань

2.4. Анемії, зумовлені порушенням синтезу або утилізації порфіринів

2.5. Анемії, зумовлені порушенням синтезу ДНК і РНК (мегалобластні)

2.5.1. В12-дефіцитна анемія

2.5.2. Фолієводефіцитна анемія

2.6. Апластична анемія

2.7. Дизеритропоетичні анемії

2.8. Гемолітичні анемії

2.8.1. Спадкові гемолітичні анемії

2.8.1.1. Еритроцитопатії

2.8.1.2. Спадкові ферментопатії (ензимопатії)

2.8.1.3. Спадкові гемоглобінопатії

2.8.2. Набуті гемолітичні анемії

2.8.2.1. Iмунні гемолітичні анемії

2.8.2.2. Пароксизмальна нічна гемоглобінурія (синдром Маркіафави—Мікелі)

2.8.2.3. Медикаментозні імунні гемолітичні анемії

2.8.2.4. Травматичні та мікроангіопатичні гемолітичні анемії

Розділ 3. Новоутворення системи крові

3.1. Мієлодиспластичний синдром

3.2. Лейкемії

3.2.1. Гострі лейкемії

3.2.2. Характеристика окремих варіантів гострої мієлобластної лейкемії

3.3. Хронічні мієлопроліферативні захворювання

3.3.1. Хронічна мієлолейкемія

3.3.2. Хронічна нейтрофільна лейкемія

3.3.3. Хронічна еозинофільна лейкемія/гіпереозинофільний синдром

3.3.4. Хронічний ідіопатичний мієлофіброз

3.3.5. Справжня поліцитемія

3.3.6. Есенціальна тромбоцитемія

3.3.7. Некласифікований хронічний мієлопроліферативний синдром

3.4. Мієлодиспластичні/мієлопроліферативні захворювання

3.4.1. Хронічна мієломоноцитарна лейкемія

3.4.2. Атипова хронічна мієлолейкемія

3.4.3. Ювенільна мієломоноцитарна лейкемія

Розділ 4. Діагностика патології лімфоїдної тканини (реактивні зміни, пухлинні процеси)

4.1. Лімфоїдна тканина. Реактивні зміни лімфоїдної тканини

4.2. Пухлини лімфоїдної тканини. Принципи діагностики

4.2.1. Лімфоїдні пухлини із В-, Т-клітин-попередників

4.2.1.1. Гостра лімфобластна лейкемія

4.3. Периферичні В-, Т-/NK-клітинні лімфоїдні пухлини. Хронічні лімфопроліферативні захворювання (типу лейкемій)

4.3.1. Хронічна лімфоцитарна лейкемія

4.3.2. В-клітинна пролімфоцитарна лейкемія

4.3.3. Волосистоклітинна лейкемія

4.4. Парапротеїнемії

4.4.1. Множинна мiєлома

4.4.2. Макроглобулінемія Вальденстрема

4.4.3. Хвороба важких ланцюгів

4.5. Негоджкінські злоякісні лімфоми

4.6. Лімфома (хвороба) Годжкiна

4.6.1. Нодулярний варіант із переважанням лімфоцитів

4.6.2. Нодулярний склероз

4.6.3. Змішаноклітинний варіант

4.6.4. Варіант із лімфоїдним виснаженням

Розділ 5. Новоутворення гістіоцитарного походження і пухлини, які виникають з антигенопрезентувальних клітин. Хвороби накопичення

5.1. Новоутворення гістіоцитарного походження і пухлини, які виникають з антигенопрезентувальних клітин

5.1.1. Гістіоцитоз із клітин Лангерганса

5.2. Хвороби накопичення

5.2.1. Хвороба Гоше

5.2.2. Хвороба Німанна—Піка

5.2.3. Хвороба Ладінга

5.2.4. Хвороба Вольмана

5.2.5. Хвороба Тандасір

Розділ 6. Лабораторна діагностика лейкемоїдних реакцій

6.1. Лейкемоїдні реакції мієлоїдного типу

6.1.1. Псевдобластні або псевдомієлобластні реакції

6.1.2. Лейкемоїдні реакції промієлоцитарного типу

6.1.3. Нейтрофільні лейкемоїдні реакції

6.1.4. Еозинофільні лейкемоїдні реакції

6.1.5. Дво- або трипаросткові лейкемоїдні реакції

6.1.6. Моноцитарні лейкемоїдні реакції

6.1.7. Реактивні цитопенії

6.2. Лейкемоїдні реакції лімфоїдного типу

6.2.1. Гострий інфекційний малосимптомний лімфоцитоз

6.2.2. Iнфекційний мононуклеоз

Розділ 7. Променева хвороба

7.1. Гостра променева хвороба

7.2. Хронічна променева хвороба

Розділ 8. Загальні відомості про механізми, методи дослідження і порушення системи гемостазу

8.1. Сучасне уявлення про гемостаз. Судинно-тромбоцитарний і коагуляційний гемостаз. Система фібринолізу. Iнгібітори системи зсідання і фібринолізу

8.1.1. Судинна стінка

8.1.2. Тромбоцити

8.1.3. Етапи судинно-тромбоцитарного гемостазу

8.1.4. Фактори зсідання крові та їх активація

8.1.5. Механізми зсідання крові

8.1.6. Фібриноліз

8.1.7. Iнгібітори коагуляції?— антикоагулянти

8.1.8. Регуляція системи зсідання крові

8.2. Методи дослідження гемостазу

8.2.1. Дослідження судинно-тромбоцитарного гемостазу

8.2.2. Дослідження вторинного гемостазу

8.2.3. Визначення інгібіторів зсідання крові

8.2.4. Оцінювання фібринолітичної активності крові

8.2.5. Дослідження інгібіторів фібринолізу

8.3. Геморагічні діатези. Загальні аспекти діагностики

8.3.1. Спадкові коагулопатії

8.3.2. Набуті коагулопатії

8.3.3. Розлади фібринолізу (гіперфібриноліз)

8.3.4. Тромбоцитопенії. Тромбоцитопатії. Лабораторна діагностика

8.3.5. Ангіопатії. Лабораторна діагностика

8.3.6. Вторинні комплексні порушення гемостазу. ДВЗ-синдром

8.3.7. Коагулопатії, зумовлені появою інгібіторів до факторів зсідання

8.4. Контроль ефективності антикоагулянтної терапії

8.4.1. Антиагреганти

8.4.2. Прямі антикоагулянти

8.4.3. Терапія пероральними (непрямими) антикоагулянтами

8.4.4. Тромболітична терапія

ЧАСТИНА II. ЗАГАЛЬНО-КЛІНІЧНІ ТА ЦИТОЛОГІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

Розділ 9. Вступ у цитологію

9.1. Будова органів і тканин

9.2. Морфо- і гістогенез пухлин

9.3. Класифікація і цитологічна діагностика пухлин

Розділ 10. Загальноклінічні та цитологічні методи дослідження при захворюваннях органів дихання

10.1. Анатомо-гістологічна характеристика органів дихання. Лабораторне дослідження мокротиння

10.2. Неспецифічні бронхолегеневі захворювання. Лабораторна діагностика

10.3. Клінічні прояви і патогенез, лабораторна діагностика пневмоконіозів, пневмомікозів. Характеристика мокротиння

10.3.1. Пневмоконіози

10.3.2. Пневмомікози

10.4. Сучасні проблеми туберкульозу. Лабораторна діагностика

10.4.1. Етіологія та епідеміологія туберкульозу

10.4.2. Класифікація і клінічні прояви туберкульозу

10.4.3. Лабораторна діагностика

10.5. Новоутворення органів дихання. Клініко-лабораторна діагностика

10.5.1. Клінічна класифікація раку легень

10.5.2. Клінічні прояви раку легень

10.5.3. Цитологічна класифікація передпухлинних станів і раку легень

Розділ 11. Загальноклінічні та цитологічні методи дослідження при захворюваннях органів травлення

11.1. Анатомо-гістологічна характеристика шлунка. Клініко-лабораторна оцінка секреторної функції

11.1.1. Клініко-лабораторна оцінка секреторної функції

11.2. Лабораторне дослідження дуоденального вмісту

11.2.1. Оцінювання результатів

11.3. Фізіологія травлення. Копрологічне дослідження

11.3.1. Макроскопічне дослідження калу

11.3.2. Мікроскопічне дослідження калу

11.4. Новоутворення органів травлення

Розділ 12. Загальноклінічні та цитологічні методи дослідження при захворюваннях сечових органів

12.1. Стисла анатомо-гістологічна характеристика сечових органів

12.2. Загальноклінічне дослідження сечі

12.2.1. Визначення фізичних властивостей сечі

12.2.2. Хімічне дослідження сечі

12.2.3. Мікроскопічне дослідження сечі

12.2.4. Спеціальні методи дослідження осаду сечі

12.3. Клініко-лабораторна діагностика циститу, пієлонефриту, гломерулонефриту, ниркової недостатності

12.4. Клініко-лабораторна діагностика новоутворень сечових органів

12.4.1. Класифікація пухлин сечового міхура

12.4.2. Пухлини нирок

Розділ 13. Загальноклінічні та цитологічні методи дослідження при захворюваннях статевих органів

13.1. Анатомо-гістологічна будова жіночих статевих органів. Кольпоцитодіагностика. Визначення гормонального профілю

13.1.1. Фізіологічні стани ендометрія

13.1.2. Цитологічні особливості епітелію шийки матки

13.1.3. Гормональна цитологічна діагностика за допомогою вагінальних мазків

13.2. Цитологічна діагностика запальних і фонових процесів у шийці матки та піхві

13.2.1. Мікрофлора статевих шляхів у нормі

13.2.2. Запальні захворювання шийки матки та піхви

13.2.3. Рекомендації з лабораторної діагностики гонореї, трихомоніазу та деяких інших урогенітальних інфекцій, що передаються статевим шляхом

13.3. Передпухлинні стани та пухлини жіночих статевих органів

13.3.1. Дисплазія

13.3.2. Злоякісні пухлини шийки матки

13.3.3. Фонові процеси, передрак і рак тіла матки

13.3.4. Пухлини яєчників

13.4. Цитологічна діагностика захворювань грудної залози

13.4.1. Доброякісні процеси (дисплазія, пухлини, запалення)

13.4.2. Рак

13.4.3. Проліферативні процеси в грудній залозі

13.5. Лабораторна діагностика захворювань чоловічих статевих органів

13.5.1. Анатомо-гістологічна будова чоловічих статевих органів

13.5.2. Дослідження сім’яної рідини і секрету передміхурової залози

13.5.3. Iнфекційно-запальні захворювання чоловічих статевих органів

13.5.4. Цитодіагностика передпухлинних станів і пухлин чоловічих статевих органів

Розділ 14. Загальноклінічні методи дослідження спинномозкової рідини

14.1. Стисла анатомо-гістологічна характеристика ЦНС

14.2. Лабораторні методи дослідження спинномозкової рідини

14.2.1. Фізичні властивості ліквору

14.2.2. Хімічні властивості ліквору

14.2.3. Мікроскопічне дослідження ліквору

14.3. Склад ліквору при різних патологічних процесах у ЦНС

14.3.1. Менінгіти

14.3.2. Закрита черепно-мозкова травма

14.3.3. Порушення мозкового кровообігу

14.3.4. Абсцес головного мозку

14.3.5. Пухлини ЦНС

Розділ 15. Загальноклінічні методи дослідження при захворюваннях серозних оболонок

15.1. Методи дослідження

15.1.1. Макроскопічне дослідження

15.1.2. Хімічне дослідження

15.1.3. Мікроскопічне дослідження

15.2. Характеристика серозного ексудату

15.3. Пухлинні ексудати

15.3.1. Залозистий рак

15.3.2. Плоскоклітинний рак

15.3.3. Низькодиференційований великоклітинний рак

15.3.4. Низькодиференційований дрібноклітинний рак

Розділ 16. Лабораторна діагностика хвороб, спричинених найпростішими

16.1. Діагностика захворювань, спричинених найпростішими (джгутиковими, амебами, війчастими, токсоплазмами)

16.1.1. Тип Sacromastigophora

16.1.2. Тип Apicomplexa

16.2. Малярія. Сучасні можливості лабораторної діагностики

Розділ 17. Лабораторна діагностика паразитарних хвороб

17.1. Нематоди: морфологія збудника, лабораторна діагностика

17.2. Цестодози: морфологія збудника, лабораторна діагностика

17.3. Трематоди: морфологія збудника, лабораторна діагностика

17.3.1. Трематодози

17.3.2. Шистосомози

17.3.3. Дирофіляріози

17.4. Методи лабораторної діагностики гельмінтозів

Література

Словник термінів